Постановление суда № 52489494, 20.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2015 року Справа № 910/3283/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого, суддіОстапенка М.І.суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Державної фіскальної служби Українинарішення Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 рокуу справі№ 910/3283/15-гза позовом приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"доДержавної фіскальної служби України, Державної казначейської служби Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києвіпро стягнення 343 713,11 грнВСТАНОВИВ:

Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 року.

До касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п. п. 1, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення із касаційною скаргою).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218,00 грн.

За умовами пункту 21 статті 5 Закону України "Про судовий збір"( в редакції чинній на момент звернення із касаційною скаргою) від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Тобто ці органи звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням тих функцій, для забезпечення яких вони утворені.

Як вбачається із матеріалів справи, цей спір виник щодо неналежного виконання відповідачем - Державною фіскальною службою України своїх зобов'язань за договором про надання послуг щодо видання ліцензій на право користування програмним забезпеченням, тобто виключно у сфері господарювання між суб'єктом господарювання та органом державної влади і не пов'язаний з питаннями, що стосуються повноважень Державної фіскальної служби України, а тому скаржник не звільнений від сплати судового збору згідно з п. 21 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, у зв'язку із тим, що Державна фіскальна служба України звернулася до суду касаційної інстанції 25 серпня 2015 року та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 року у частині стягнення з Державної фіскальної служби України на користь приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" 1 126,31 грн - 3% річних ,(в частині оскарження 6 874,30 грн - суми судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 913, 50 грн - за розгляд справи судом апеляційної інстанції - згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати на судові витрати не нараховуються) то при подачі цієї касаційної скарги відповідач відповідно до п. п. 1, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення із касаційною скаргою) повинний був сплатити 913,50 грн судового збору.

Проте, як вбачається із матеріалів касаційної скарги, відповідач - Державна фіскальна служба України вказану суму судового збору не сплатила.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що з 01 вересня 2015 року змінилися ставки судового збору, зокрема за подання касаційної скарги на рішення господарського суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (п. п. 1, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Отже, Державна фіскальна служба України при повторному зверненні з цією касаційною скаргою має сплатити 1 461,60 грн судового збору.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 року у справі № 910/3283/15-г повернути Державній фіскальній службі України.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко