Постановление суда № 52422303, 15.10.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17071/15-ц

Номер провадження 2/643/6360/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 року Суддя Московського районного суду міста Харкова Поліщук Т. В. розглянувши позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

13.10.2014 року до Московського районного суду м. Харкова по підсудності з Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшла вказана справа.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

За змістом ч. 3 ст. 38 ЦПК України юридичних осіб у цивільному процесі їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Повноваження представника юридичної особи підтверджуються її довіреністю, яка видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, посвідченою печаткою юридичної особи.

Відповідно до п. 8 ст. 119 ЦПК України, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до положень статті 42 ЦПК України, статті 246 ЦК України повноваження представника юридичної особи мають бути посвідчені довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладанням печатки юридичної особи. Оригінал довіреності або копія з неї, посвідчена суддею, приєднуються до справи.

Виходячи зі змісту ст. ст. 3, 8, 38, 42, 44, ч. 7 ст. 119, п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України при зверненні представника юридичної особи до суду суд зобов'язаний належним чином перевірити повноваження особи, яка діє від імені юридичної особи, відповідність виданої представникові юридичної особи довіреності вимогам закону, зокрема наявність у посадової особи, яка підписала довіреність, передбачених законом, статутом або положення юридичної особи, повноважень на це.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вона від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підписана представником ОСОБА_2. В підтвердження повноважень ОСОБА_2 за довіреністю від 12.01.2015 р. до позовної заяви надана довіреність ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в особі директора ОСОБА_3, але суду не надано жодних Завіреним належним чином документів, що підтверджують його повноваження та право надавати довіреності.

Так, позивач повинен надати суду довіреність на право підписання позовних заяв ОСОБА_2, завірену (посвідчену) належним чином, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість подавати суду копії довіреностей, а не довіреності, тим більше посвідчені підписом особи, якій довірені певні повноваження, яка відповідає встановленій ст. 246 ЦК України формі. Надана ним копія довіреності не посвідчена керівником ТОВ або уповноваженими його статутними документами особами (органом).

Ст. 42 ЦПК України передбачає, що довіреність видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, чи статутними документами, з прикладанням печатки юридичної особи. Надана копія довіреності із печаткою з прізвищем юрисконсульта ОСОБА_4, не є печаткою вказаної юридичної особи (Банку), а лише печаткою, очевидно, структурного підрозділу банку. Так, ст. 42 ЦПК України не передбачає право позивача надавати копії довіреності.

Якщо позивач бажає, щоб суд розглянув справу без присутності його представника на підставі наявних доказів, то він має право надавати копії документів, які посвідчені нотаріусом, а не ним самим, в протилежному випадку його представнику слід надати оригінали певних документів для огляду їх в судовому засіданні, якщо він вважає, що вказані документи є доказами його позовних вимог.

Суд розяснює позивачу, що доказами відповідно до ст. 57 ЦПК України можуть бути письмові документи, а не їх ксерокопії, посвідчені безпосередньо зацікавленою особою - працівником позивача у справі.

Тому позивач відповідно до ст. 60 ЦПК України повинен надати докази своїх позовних вимог, а не надавати заяву про розгляд справи на підставі неналежним чином завірених копії певних документів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119, 121 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків упродовж 5 діб з часу отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Поліщук Т.В.