Постановление суда № 52401801, 13.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 755/10645/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Яровенко Н.О.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9904/2015 Доповідач - Шиманський В.Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Кравець В.А., Ратнікової В.М.

при секретарі - Ошедшій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року відкрито провадження по даній справі.

В апеляційній скарзі, з посиланням на порушення судом норм процесуального права та правил підсудності, ставиться питання про скасування даної ухвали та повернення позовної заяви з додатками для подання до належного суду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач, зокрема, просила виділити їй із спільного майна подружжя 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 у спільну часткову власність.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України.

З таким висновком колегія суддів погоджується, вважає його законним і обґрунтованим.

Частиною 1 ст.114 ЦПК України встановлено що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, мають виключну підсудність та пред'являються в суд за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно.

В пункті 41,42 Постанови № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ відзначив, що позови про право володіння і користування нерухомим майном, про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; стягнення орендної плати відносяться до позовів для яких встановлено виключну підсудність згідно з ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів що виникають з приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу володіння і користування нерухомим майном, а саме квартирою №128, в будинку 12Б, по вулиці Воскресенська в м. Києві.

Згідно адміністративно - територіального поділу зазначена адреса відносяться до Дніпровського районну м. Києва.

З огляду на це суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону відкрив провадження у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала постановлена з порушенням правил підсудності, оскільки позов має розглядатись за місцем знаходження відповідачів, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки предметом даного позову є відносини володіння і користування нерухомим майном, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва.

З огляду на викладене, оскаржена у справі ухвала відповідає нормам процесуального права, а тому ця ухвала не може бути скасованою з підстав що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: