Решение № 52317031, 15.10.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.2015 Справа № 907/912/15

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 15 039,52 грн.,

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Позивача - Федоричко М.М , довіреність №07/03д від 08.01.2014 року;

Відповідача - ОСОБА_2, підприємець;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 15 039,52 грн.

У судовому засіданні 30.09.2015 року судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України за клопотанням відповідача для надання додаткового часу до 15.10.2015 року для врегулювання спору в позасудовому порядку, шляхом погашення заявленого до стягнення основного боргу.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" та ФОП ОСОБА_2 договору №ТП-ПРп-006-У/2013 від 22.01.2013 року на постачання природного газу для промислових споживачів, позивач поставив відповідачу у березні 2015 року природній газ, який останнім було спожито у обсязі 931 куб. м на загальну суму 10 606,36 грн. У квітня місяці 2015 року позивачем було передано , а ФОП ОСОБА_2, прийнято 28 куб. м на загальну суму 272,24 грн. Проте відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати поставленого природного газу не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 10 878,60 грн. грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, відповідно до умов договору та закону позивачем проведено нарахування за прострочення платежів, і просить стягнути з відповідача суму 15 039,52 грн., в т.ч. 10 878,60 грн. основного боргу, 1 658,94 грн. інфляційних втрат, 119,14 грн. 3% річних та 2 382,84 грн. пені.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, покликаючись на наявні у справі матеріали та докази.

Відповідач, викладені в позові обставини та заявлений до стягнення борг підтвердила, про що подала письмову заяву (а.с. 33).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (Споживач) був укладений договір на постачання природного газу для промислових споживачів №ТП-ПРк-006-У/2013.

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник постачає природній газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених Договором.

Згідно умов договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними Сторонами актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 4.7 Договору оплату за газ Споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітній місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітнім місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито природний газ в кількості 959 куб.м. на загальну суму 10 878,60 грн., що достовірно підтверджується узгодженим відповідачем двостороннім актом приймання - передачі природного газу, а саме: актом №ЗК000013521 року від 31.03.2015 року та актом № ЗК000016649 року від 30.04.2015 року (а.с. 17-18). Між тим, як стверджує позивач та вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо проведення оплати за прийнятий природній газ не здійснив, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка становить 10 878,60 грн. У ході судового розгляду вищевказані обставини відповідачем підтверджено, заборгованість визнано (письмові пояснення в матеріалах справи).

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення заборгованості за спожитий природній газ становить 10 878,60 грн., належним чином доведені матеріалами справи, умовами договору, узгодженими відповідачем актами приймання-передачі природного газу, довідкою про стан розрахунків заявленого до стягнення боргу на час слухання справи та визнані відповідачем.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача 10 878,60. - основного боргу за спожитий природний газ.

Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України заявник вимагає застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 119,14 грн. - 3% річних та 1 658,94 грн. інфляційних втрат (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи, а.с. 10), обумовлені законом, відповідачем в установленому не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.

Крім цього, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на умови укладеної угоди та положення закону позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 2 382,84 грн. пені.

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання). Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Пунктом 6.2.2 Договору сторони обумовили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених договором, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Проведені позивачем нарахування суми пені обумовлені договором, належним чином розраховані, відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96 -ВР та вимог ст. 232 ГК України (заявлений період нарахування 06.04.2015 року по 17.08.2015 року, розгорнутий розрахунок, а.с. 11), тому заявлені у зазначеній частині вимоги підлягають задоволенню судом повністю у сумі 2 382,84 грн.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, який становить 1 827 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2 (код ЄДРПОУ 05448610) суму 15 039 (П'ятнадцять тисяч тридцять дев'ять) грн. 52 коп., (в тому числі 10 878,60 грн. - основного боргу за спожитий природний газ, 2 382,84 грн. пені, 119,14 грн. - 3% річних та 1 658,94 грн. інфляційних втрат), а також суму 1 827 (Одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2015 року

Суддя В.Кривка