Решение № 52292947, 08.10.2015, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1359/15-ц

Провадження № 2/739/296/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2015 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря - Лукаш Н.Я.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - позивач), в особі Духоти І.В., представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №003-24023-261207 від 26 грудня 2007 року у розмірі 21 954 грн. 27 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно вказаного договору відповідачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є позивач, було відкрито картковий рахунок в національній валюті України - гривні, випущено платіжну картку, надано кредит у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. 00 коп. та на день укладення договору встановлено ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000 грн. 00 коп. для розрахунків за товари, послуги чи зняття готівки. При цьому відповідач зобов'язався щомісячно, в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний період, сплачувати відсотки, нараховані за користування кредитом та пеню у разі порушення строків сплати заборгованості. Після отримання кредиту відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у результаті чого станом на 27 липня 2015 року виникла прострочена заборгованості у розмірі 21 954 грн. 27 коп., у тому числі: тіло кредиту - 6 057 грн. 31 коп., прострочене тіло кредиту - 5 519 грн. 35 коп., заборгованість за відсотками - 10 377 грн. 61 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи без його участі в якому вказано, що позовні вимоги він підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судовому засіданні висловилася проти задоволення позову та пояснив, що він дійсно згідно вказаного вище договору отримав кредит у розмірі 5 000 грн., на погашення якого здійснював періодичні виплати. Однак, оскільки строк позовної давності закінчився, у задоволенні позову просив відмовити. Також відповідачем подано письмове клопотання про відмову в задоволенні позову у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 26 грудня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є позивач (а.с. 3) та відповідачем було укладено договір №003-24023-261207 (далі - договір), відповідно до якого позивач відкриває відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2 та надає йому кредит у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії для розрахунків за товари, послуги чи зняття готівки на загальну суму 30 000 грн. 00 коп. На день укладення договору було встановлено ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000 грн. 00 коп., визначено процентну ставку відповідно до тарифів у розмірі 19,9% річних за користування кредитною лінією, та у розмірі 1% річних на позитивний залишок, визначено плату за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,99% від суми використаних кредитних коштів, передбачено можливість стягнення пені за порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією (а.с. 3-4).

Відповідно до пункту 5.1 договору з підписанням договору відповідач засвідчив, що він ознайомлений з правилами, тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору (а.с. 3).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розділу 6 договору в день його укладення відповідач отримав платіжну картку №4438 7170 1723 7416 разом з ПІН-конвертом до неї, на яку було встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (а.с. 3).

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що після укладення договору відповідач 26 грудня 2007 року зняв з відкритого йому позивачем рахунку кредитні кошти у сумі 2000 грн. 00 коп. для використання на власні потреби та у подальшому неодноразово здійснював зняття готівки з відкритого карткового рахунку (а.с. 7).

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Пунктом 3.3 договору передбачено обов'язок держателя картки здійснювати оплату вартості послуг, які надаються банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі, строки та порядку, визначені правилами та тарифами.

Згідно пункту 3.4 договору держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за цим договором та або кредитними договорами, укладеними сторонами, в тому числі і плати за надання банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі та строки, передбачені правилами та тарифами.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у тарифах. Обов'язковими складовими ОМП є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів. В залежності від умов тарифів до складу ОМП можуть включатись інші платежі.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що у разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені правилами та тарифами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною четвертою статті 631 ЦК України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З наявного в матеріалах справи розрахунку за договором №003-24023-261207, укладеним між позивачем та відповідачем, вбачається, що останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, останній платіж на погашення заборгованості був здійснений ним 19 березня 2013 року у розмірі 500 грн. 00 коп., в результаті чого станом на 27 липня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 22 179 грн. 27 коп., зокрема тіло кредиту - 6 057 грн. 31 коп., прострочене тіло кредиту - 5 519 грн. 35 коп., заборгованість за відсотками - 10 377 грн. 61 коп., пеня у розмірі 225 грн. 00 коп. ( а.с.7). Даний розрахунок суд визнає обґрунтований і таким, що відповідає умовам договору, укладеного між позивачем та відповідачкою.

Стосовно клопотання відповідача про закінчення строків позовної давності суд враховує, що останній платіж на виконання своїх зобов'язань відповідач здійснив 19 березня 2013 року.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено загальну позовну давність у три роки.

Частиною п'ятою статті 261 ЦК передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною першою статті 269 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Отже, після сплати відповідачем 19 березня 2013 року коштів на виконання зобов'язань за договором відбулося переривання строку позовної давності, який необхідно обчислювати з 19 березня 2013 року. Відповідно строк позовної давності для звернення позивача до суду з позовом щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на даний час не сплинув.

За таких обставин доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідачки пені у розмірі 225 грн. 00 коп. не заявлялися, суд, в силу принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого статтею 11 ЦПК України, позбавлений можливості вирішувати їх у рамках даної справи.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Частиною третьою статті 88 ЦПК України передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позов було подано представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію позивача і даний позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 257, 261, 269, 526, 530, 610, 611, 631, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», (адреса реєстрації: м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором №003-24023-261207 від 26 грудня 2007 року у розмірі 21 954 (двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 27 копійок, яка складається з тіла кредиту у розмірі 6 057 (шість тисяч п'ятдесят сім) гривень 31 копійка, простроченого тіла кредиту у розмірі 5 519 (п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 35 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 10 377 (десять тисяч триста сімдесят сім) гривень 61 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Чепурко