Постановление суда № 52277446, 14.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17342/15-ц

У х в а л а

Іменем України

"14" вересня 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва після визначення підсудності Апеляційним судом м. Києва, надійшов позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, в якому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №185/07/13-Z від 06.08.2007р. перед позивачем звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АРК, АДРЕСА_1, визначивши спосіб реалізації предмету іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну для реалізації предмету іпотеки на рівні вартості предмету іпотеки, яку буде встановлено суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Розглянувши позовну заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Положеннями частини першої статті 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 27.05.2015р. у справі №6-61цс15, при зверненні стягнення на предмет іпотеки необхідно зазначати не лише загальний розмір заборгованості, а й усі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону «Про іпотеку».

Проте зміст позовних вимог не містить вартості предмета іпотеки на час звернення до суду з даним позовом за оцінкою предмета іпотеки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону. Крім того, при викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позові не зазначено про співмірність розміру заборгованості за кредитним договором з дійсною вартістю предмета іпотеки на час звернення з позовом до суду, не зазначені докази про це.

З наведеного убачається неконкретність змісту позовних вимог та неповне викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки адресована Київському районному суду м. Сімферополя.

Крім того, як убачається з ухвали Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015р., матеріали даної позовної заяви надійшли до апеляційного суду 01.09.2015р., проте до позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору, як це передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції станом на 01.09.2015р.).

У відповідності до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявнику (представнику заявника) необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків подати нову позовну заяву із зазначенням визначеного Апеляційним судом м. Києва суду, зазначенням вартості предмета іпотеки на час звернення до суду з даним позовом за оцінкою предмета іпотеки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону, з посиланням на докази, та долучити до позовної заяви документ, що підтверджує дату подачі позовної заяви до апеляційного суду, у разі направлення позовної зави до 31.08.2015 року включно, надати докази, що підтверджують направлення даної заяви через поштовий зв'язок, а в разі подання позову 01.09.2015р. - надати документ, що підтверджує сплату судового збору за ставками, визначеними Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: