№ 52253233, 08.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/10405/15

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва

до

Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІ БМВ"

про

стягнення заборгованості

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 46 867, 05 грн. по відшкодуванню витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.03.2015 по 30.04.2015.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На обліку Пенсійного фонду України перебувають пенсіонери, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Так, позивачем заявлено до стягнення 46 867, 05 грн.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» не підпадає цілком під визначення установ, наведених у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а тому органи Пенсійного фонду України мали визначати розмір витрат по кожному пенсіонеру враховуючи у тому числі джерела і відсоток фінансування установи, в якій такий пенсіонер працював. Окрім того, останній зазначив, що суму у розмірі 15 069, 49 грн. він не заперечує, однак вказані кошти сплачені, а тому з урахуванням вищевикладеного просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 24 Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 1977-ХІІ) встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

* для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

* для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

* для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 3 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі – Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно пункту 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслані відповідні повідомлення про наявність заборгованості з проханням погасити останню. Однак, як стверджує позивач станом на час розгляду адміністративної справи заявлена до стягнення заборгованість не погашена.

В той же час, відповідач стверджує, що не підпадає цілком під визначення установ, наведених у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а тому органи Пенсійного фонду України мали визначати розмір витрат по кожному пенсіонеру враховуючи у тому числі джерела і відсоток фінансування установи, в якій такий пенсіонер працював.

Суд відхиляє вказані доводи з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: засновником Державного підприємства «Український науково-дослідний проектний інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» є Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України; організаційно-правова форма Державного підприємства «Український науково-дослідний проектний інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» – державне підприємство.

Згідно зі статутом Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ», підприємство засновано на державній формі власності, здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку, а відтак суд дійшов до висновку, що відповідач є державним небюджетним підприємством і, незалежно від обсягів та джерел фінансування, зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України різницю у розмірі пенсії відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку № 372.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2014 року №К/9991/75250/12 у справі між тими ж сторонами. Таким чином, в порядку ч. 1 ст. 72 КАС України обставини наявності у відповідача статусу державного небюджетного підприємства не підлягають доказуванню.

Між тим, слід зауважити, що відповідачем подано суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення №30 від 25.05.2015, згідно призначення платежу якого «згідно повідомлення від 06.04.2015 №3043/11 50% різниці між науковими та звичайними пенсіями за березень 2015 – 8 607, 21 грн.» та платіжного доручення №69 від 19.06.2015 – призначення платежу «згідно повідомлення від 12.05.2015 №4131/11 різниці між науковими та звичайними пенсіями за квітень 2015 року – 6 462, 28 грн.»

Як пояснив представник позивача, вказана сума грошових коштів (15 069, 49 грн.) була зарахована пенсійним фондом відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження порядку ведення органами Пенсійного фонду обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів» від 27.09.2010 №21-2 (далі – Порядок №21-2), зокрема, п. 5.4 яким встановлено, що операції в кратках особових рахунків платників здійснюються в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Суд відхиляє вказані доводи Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва мотивуючи це наступним.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) передбачено, що до введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. При цьому, зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цього Закону.

В той же час, згідно статті 20 Закону №1058-IV встановлено обчислення та сплата страхових внесків, зокрема сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Згідно п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжну систему та переказ коштів в Україні» платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Аналіз вказаного свідчить, що спеціальним Законом №1058-IV не встановлено порядку погашення в частині календарної черговості заборгованості, що виникла у платника податків, відтак, слід застосовувати Закон України «Про платіжну систему та переказ коштів в Україні». Таким чином, судом вбачається, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, натомість органи пенсійного фонду не наділені правом чи обов'язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке встановлено платником податків.

З вказаного слідує (з урахуванням вищевказаних платіжних доручень), що відповідачем самостійно (добровільно) сплачено заборгованість, що заявлена до стягнення у розмірі 15 069, 49 грн. за період з 01.03.2015 по 30.04.2015.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем при проведенні розрахунків зі сплати сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії та, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів через банківську установу було реалізовано надане йому законом право на встановлення призначення платежу, тому у органів пенсійного фонду відсутні будь-які підстави самостійно його змінювати, а відтак, і спрямовувати отримані кошти на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

Окрім того, слід відмітити, що відповідно до п. 5.3. Порядку №21-2 при обробці документів про сплату сум платежів в автоматичному режимі платіж заноситься до картки особового рахунку платника, який відповідає його виду та рахунку, відкритому відповідним органом Пенсійного фонду для його зарахування.

За тиках обставини, підстави для задоволення позовних вимог в частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 15 069, 49 грн. відсутні.

В той же час, заборгованість у розмірі 31 797, 56 грн. (46 867,05-15 069, 49) підлягає стягненню з відповідача, оскільки відсутність вказаної заборгованості останнім не доведено, доказів сплати не надано, заперечення викладені відповідачем спростовано.

З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає до задоволення частково.

Інші доводи та заперечення не спростовують встановлено вище судом.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, б. 68, код ЄДРПОУ 00294349) на користь Управління Пенсійного фонду України Подільському районі міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, б. 14, код ЄДРПОУ 26087978) заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.03.2015 по 30.04.2015, у розмірі 31 797 (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 56 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк