№ 52195099, 12.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 804/14011/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4В, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Науково-Дослідницька Фірма "Оптимальні Технології" до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправним, з дня винесення, та скасувати рішення № 17 від 04.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області та скасувати анулювання реєстрації Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології»;

- зобовязати Новомосковську обєднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області поновити, з дня виключення, реєстрацію Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» як платника податку на додану вартість за номером 200150983.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган протиправно дійшов до висновку про подання позивачем податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Позивач вказує на те, що подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, у якій відобразив операцію, що підлягає оподаткуванню ПДВ. Також позивач звернув увагу суду на той факт, що визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є обєктом оподаткування ПДВ, є двостороннім право чином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобовязання, а у покупця право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Ухвалою суду від 14.09.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки рішення № 17 від 04.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які встановлені Конституцією та законами України. Податковим органом встановлено факт подання позивачем податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців (період з травня 2014 року по квітень 2015 року), які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджується реєстром податкових декларацій від 03.06.2015 року. № 299/151.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

04.06.2015 року відповідачем прийнято рішення № 17 про анулювання реєстрації платника ПДВ, яким позивачу 04.06.2015 року анульовано реєстрацію платника ПДВ на підставі п.п. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України.

Підставою для анулювання платника ПДВ став реєстр податкових декларацій від 03.06.2015 року № 299/151, копія якого міститься у матеріалах справи.

У відповідності до п.п. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно п.5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 113, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно п.п. 3 п. 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 113, контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугував реєстр податкових декларацій від 03.06.2015 року № 299/151.

Таким чином, відлік останніх 12 послідовних календарних місяців повинен відраховуватися саме з дати 03.06.2015 року у відповідності до пунктів 5.2 та п.п. 3 п. 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 113.

Період травень 2015 року є для позивача як платника ПДВ звітним (податковим) періодом, за який він повинен подати податкову декларацію з ПДВ та який повинен був бути врахований відповідачем у складі останніх 12 послідовних календарних місяців.

У матеріалах справи знаходяться копії податкових декларацій позивача за період з травня 2014 року по травень 2015 року.

Визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є обєктом оподаткування ПДВ, є двостороннім право чином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобовязання, а у покупця право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд України у постанові від 23.05.2011 року по справі № 21-43а11 (номер у ЄРСР 16571531).

Судом під час розгляду справи встановлено, що з усіх поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за період травень 2014 року травень 2015 року лише у податковій декларації за травень 2015 року зазначена інформація про податкові зобовязання позивача з ПДВ у сумі 200,00 грн. У всіх інших податкових деклараціях позивача з ПДВ за період з травня 2014 року по квітень 2015 року ані податкові зобовязання ані податковий кредит з ПДВ позивачем не заявлявся.

Судом під час розгляду справи встановлено, що податкова декларація позивача з ПДВ за травень 2015 року прийнята відповідачем 09.06.2015 року, що підтверджується копією квитанції № 2, яка міститься у матеріалах справи.

Враховуючи те, що травень 2015 року є для позивача передостаннім податковим періодом з ПДВ згідно п.184.6 ст. 184 ПК України, а також те, що реєстр податкових декларацій, як єдина підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ, складено відповідачем 03.06.2015 року, то період травень 2015 повинен входити у період останніх 12 послідовних календарних місяців до моменту виникнення у відповідача підставі для анулювання реєстрації платника ПДВ.

За вказаних обставин у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача.

У відповідності до п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення у адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

За вказаних обставин суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення № 17 від 04.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Щодо позовної вимоги - зобовязати Новомосковську обєднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області поновити, з дня виключення, реєстрацію Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» як платника податку на додану вартість за номером 200150983, то суд зазначає наступне.

За змістом п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, вказаним вище положенням встановлено лише обовязок територіального органу ДФС стосовно направлення судового рішення до ДФС України для внесення відповідних змін до реєстру платників ПДВ.

За вказаних обставин саме відповідач згідно чинного законодавства України не вправі вносити зміни до реєстру платників ПДВ на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги - скасувати анулювання реєстрації Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології», то суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги, оскільки належним способом захисту порушених прав платника ПДВ у випадку анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є оскарження у судовому порядку саме рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частин 1 та 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 17 від 04.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Науково-дослідна фірма «Оптимальні технології» судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 12.10.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_5