Решение № 52187708, 30.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Вербової І.М., Желепи О.В.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3 Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2015р. по цивільній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві до тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3 Комунального підприємства «Київпастранс» про скасування актів розслідування нещасного випадку,

встановила:

у лютому 2015р. позивач звернувся до суду з позовом про скасування актів Н-1 та Н-5 від 22 грудня 2014р. стосовно нещасного випадку з ОСОБА_1

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 27 листопада 2014р. контролер-касир тролейбусного депо №3 ОСОБА_1 виїхала з депо на тролейбусному маршруті № 8 о 16год. 23хв. Прибувши о 18год на кінцеву зупинку маршруту «вул. Смілянська» під час технологічної перерви вийшла з тролейбусного борту № 3376 і направилася до магазину, розташованого через дорогу напроти зупинки. Ідучи тротуаром, біля будинку 2 на вул. Народного Ополчення, з її слів, у результаті особистої необережності, підсковзнувшись на засніженому тротуарі і впала на лівий бік, при цьому пошкодивши ліве плече. Повернувшись до тролейбуса, ОСОБА_1 повідомила про подію водія, у наступний рейс не поїхала, але від виклику «швидкої допомоги» відмовилася. Перебуваючи на зупинці маршруту тролейбуса № 21, ОСОБА_1 відчула погіршення стану здоров'я, «швидкою допомогою» була доставлена до травмпункту КМКЛ №6, де був виявлений перелом лівої плечової кістки зі зміщенням та накладено гіпс, від госпіталізації ОСОБА_1 відмовилася.

Позивач стверджував, що створеною відповідно до наказу від 28 листопада 2014р. № 186 по ТРЕД № 3 КП «Київпастранс» комісією з розслідування нещасного випадку, встановлено, що основною причиною нещасного випадку було порушення ОСОБА_1 вимог Інструкції з охорони праці, а саме вимог п. 1.24, в якому зазначено про необхідність бути обережною при пересуванні по мокрому дорожньому покриттю та підлогах, під час снігопаду, ожеледі, та складено акти Н-1 та Н-5. З даним висновком не погодився член комісії - страховий експерт з охорони праці ОСОБА_2, який висловив окрему думку, що даний випадок не пов'язаний з виробництвом, тому відсутні підстави для складання акту Н-1, у зв'язку із чим Управління направило до відповідача листа про проведення повторного

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/9677/2015Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.розслідування, однак йому було відмовлено, що є підставою для даного позову.

- 2 -

Позивач вважав, що даний випадок не пов'язаний з виробництвом, оскільки його настання не пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, а під час настання нещасного випадку ОСОБА_1 не виконувала ніякої роботи в інтересах підприємства, тому не могла порушити Інструкції з охорони праці.

Рішенням суду від 2 червня 2015р. позов задоволено, скасовано Акт №1 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 22 грудня 2014р. та акт проведення розслідування нещасного випадку на формою Н-5 від 22 грудня 2014р., що стався зі ОСОБА_1 27 листопада 2014р.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт посилається на неналежну оцінку судом наданих доказів та неправильне застосування судом норм матеріального права, неврахування тієї обставини, що законодавством не передбачена можливість Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань оскаржувати або скасовувати акти форми Н-5 та Н-1, оскільки, відповідно до п. 32 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, контроль, затвердження чи перегляд вказаних актів належить лише органу Держгірпромнагляду, і лише його рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Апелянт, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.105), у судове засідання свого представника не направив, клопотання про перенесення судового розгляду не подав, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання у відсутність апелянта.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 27 листопада 2014р. із контролером-касиром тролейбусного депо №3 КП «Київпастранс» ОСОБА_1 стався нещасний випадок, у результаті якого вона отримала перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням.

Наказом директора тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №№ від 28 листопада 2014р. № 186 була створена комісія із розслідування нещасного випадку.

У результаті проведеного розслідування комісією були складені акти за формою Н-1 та Н-5, які затверджені директором тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3 22 грудня 2014р., згідно яких нещасний випадок, який стався зі ОСОБА_1, пов'язаний з виробництвом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно даний випадок визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до частині 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, яке здійснюється Фондом соціального страхування України.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

- 3-

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Отже, наявність актів про розслідування нещасного випадку та того, що нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, надає працівникові, стосовно якого він складений, право на отримання страхових виплат, а також на відшкодування шкоди.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем у якості сторони у спорі або третьої особи не була зазначена ОСОБА_1, інтереси якої зачіпаються даним позовом.

На вказані обставини не звернув уваги суд першої інстанції і у порядку, встановленому ст. 35 ЦПК України, не обговорив питання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, хоча вирішив питання та ухвалив судове рішення, яке впливає на права та інтереси ОСОБА_1

Доводи представника позивача, що залучення ОСОБА_1 до участі у даній справі не є доцільним, так як призведе до затягування розгляду справи, оскільки невідомо в даний час місце знаходження ОСОБА_1, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки кожна особа має право знати про розгляд судом справи, яка зачіпає її інтереси та впливає на її права.

Не залучення ОСОБА_1 до участі у справі, позбавило можливості суд з'ясувати обставини настання нещасного випадку у повному обсязі, а також думку потерпілої особи з приводу даного позову.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що незалучення до участі у справі ОСОБА_1 позбавило суд можливості повно встановити обставини справи, та є порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, оскільки рішенням суд вирішив питання про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі.

Оскільки відповідно до діючого процесуального законодавства, апеляційний суд не має повноважень на притягнення до участі у справі нового учасника судового розгляду, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а у позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3 Комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити частково

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2015р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві до тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №3 Комунального підприємства «Київпастранс» про скасування актів розслідування нещасного випадку відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: