№ 52116322, 30.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 вересня 2015 р. №820/8173/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - визнати відмову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у визнанні грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові капіталізованих платежів у розмірі 116729,63 грн. - незаконною; - зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 включити капіталізовані платежі у розмірі 116729,63 грн. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.

В обґрунтування позову зазначив, що 29.05.2015 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові (далі - ВВД ФССНВУ у м. Харкові) отримало данні що Державним реєстратором проведено реєстрацію внесення до ЄДР запису щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) за його рішенням. 01.07.2015 року позивач направив відповідачеві заяву в порядку ст.112 Цивільного Кодексу України, ст. 1205 Цивільного Кодексу України про капіталізацію платежів в розмірі 116729,63 грн., але відповідачем відмовлено у задоволенні його заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що чинним законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено відшкодування страхувальником в порядку регресу витрат на страхові виплати, а норми ЦК не застосовуються до відносин суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВВД ФССНВУ у м. Харкові отримало данні, що державним реєстратором проведено реєстрацію внесення до ЄДР запису щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) за його рішенням. Вказаний факт не заперечувався сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фізична особа підприємець ОСОБА_3 є страхувальником у відділенні Фонду.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем 01.07.2015 року за вих.№2956/06-05 направлено на адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 заяву про майнові вимоги на суму 116729,63 грн. у межах ліквідаційної процедури щодо капіталізованих платежів з документами, що їх підтверджують (а.с.18).

Листом від 07.07.2015 року №1 відповідач відмовив у визнанні грошових вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові капіталізованих платежів у розмірі 116729,63 грн. (а.с.19).

Згідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Згідно п.1, 2 ч.1 ст. 112 Цивільного Кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Позивач про порушення своїх прав дізнався 30.07.2015 року з листа відповідача, в якому йому відмовлено у задоволенні вимоги щодо сплати капіталізованих платежів. Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові до суду звернулось 14.08.2015 року, тобто, в межах строків передбачених ст. 112 Цивільного Кодексу України.

Положеннями ч. 3 ст.110 Цивільного Кодексу України закріплено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до ч.2 ст. 1205 Цивільного Кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Ст. 51 ЦК України встановлено, що стосовно підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.

На виконання вимог ст.105 ЦК України, комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи. Відповідно ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Виплата грошових сум кредиторам фізичної особи - підприємця, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому Законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до Порядку капіталізації платежів затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 року №765 зі змінами внесеними постановою №743 від 16.05.2007 року, встановлено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів враховуються: заробітна плата потерпілого; відсоток втрати працездатності; витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів; види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку; необхідність сплати одноразової допомоги, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Виходячи з наведеного суду дійшов висновку про те, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи поширюються вимоги статті 46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку.

Вищевказана позиція суду узгоджується із постановою Верховного суду України від 26.06.2012 року за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-авто" про стягнення капіталізованих платежів.

Позивачем проведено виплату страхових виплат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком що стався 07.12.2010 року. Загальна сума потреби в капіталізації коштів складає 116729,63 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 6).

Приймаючи до уваги вищенаведене, судом встановлено, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у задоволенні його заяви від 01.07.2015 року за вих.№2956/06-05 щодо визнання капіталізованих платежів у розмірі 116729,63 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати відмову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у визнанні грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові капіталізованих платежів у розмірі 116729,63 грн. - протиправною.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 включити капіталізовані платежі у розмірі 116729,63 грн. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Харкові до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 06.10.2015 року.

Суддя Полях Н.А.