Постановление суда № 52099204, 06.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3929/15 Головуючий 1 інстанції: Скляренко С.О.

Справа № 642/2114/14-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Хорошевського О.М., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2014 року

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору на загальну суму 400 740,88 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 400 740,88 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3 654 грн. з кожного у рівних частках по 1827 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги вказують на те, що у договорах відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Таким чином відсутня істотна умова договору - ціна.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором, виконання зобов'язання за яким забезпечено договором поруки, укладеного між кредитором і ОСОБА_4, а тому заборгованість за кредитом підлягає стягненню солідарно з боржника і поручителя.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що грошові зобов'язані можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті, а такої ліцензії ОСОБА_3, на мав, судовою колегіє не приймається, оскільки кредитний договір є споживчим, укладений між банком на фізичною особою ОСОБА_3, який не є суб'єктом господарювання, то ліцензія на право здійснення валютних операцій для фізичної особи законодавством не передбачена.

Щодо доводу апеляційної скарги відносно того, що курс валюти змінився порівняно з часом укладання кредитного договору та виконання зобов'язання, то ця подія не впливає на зобов'язання по сплаті грошових коштів за кредитним договором.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються дійсності кредитного договору та іпотечного договору і в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить визнати кредитний та іпотечний договори недійсними, але на час ухвалення судового рішення судом першої інстанції і розгляду справи апеляційним судом кредитний договір є дійсним.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи ів апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

У зв'язку з наведеним судова колегія не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо визнання вищенаведених договорів недійсними та питань, які стосуються наслідків визнання угоди недійсною.

Питання щодо до недійсності договорів мають буди доведені у спосіб передбачений законом.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії