№ 52087016, 05.10.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4111/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одеса про зобовязання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ГУ ДМС України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одеса, в якому просив суд:

-зобовязати відповідача зняти з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача та її неповнолітню доньку ОСОБА_2;

-зобовязати відповідача провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 Сергіїни ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач разом із сімєю з проживала та була зареєстрована за місцем проживання в гуртожитку за адресою м. Одеса, вул. Ковалевського,30 в кімнаті № 38. З 2005 року позивач також отримала ордер на право зайняття кімнати №37 та уклала відповідний контракт.

08.12.2005 року на підставі договору дарування власник гуртожитку МПП «Труд» на підставі договору дарування передало позивачу у власність 8/100 гуртожитку, до складу яких входили частина підсобних приміщень та кімната площею 11,7 кв.м. (кімната № 38).

15.05.2011 року позивач передала право власності на зазначену кімнату на підставі договору дарування ОСОБА_3

Так, відчуживши кімнату № 38, 12.12.2014 року позивач звернулася до Приморського РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про зняття її та її неповнолітньої доньки з реєстрації по кімнаті №38 та реєстрацію за фактичним місцем проживання в кімнаті № 37. Згоду батька доньки позивач надала разом із заявою.

Однак, 17.12.2014 року позивач отримала лист Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області № 16/3241, яким відповідач повернув їй заяви у звязку із відсутністю документів, які є підставою реєстрації місця проживання.

Так позивач не погоджується з діями Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо не розгляду зазначених вище заяв та просить суд зобовязати відповідача зняти з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача та її неповнолітню доньку та провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 Сергіїни ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.4-7,38-41).

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, письмових заперечень до суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України та і урахуванням думки сторін, суд прийняв рішення розглядати дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 разом із сімєю, у складі трьох осіб, проживала та зареєстрована за місцем проживання в № 38 (площа 11,7 кв.м.) у гуртожитку сімейного типу, за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського (Пішонівська), 30 (а.с.8) з 2004 року.

Власником зазначеного гуртожитку було мале приватне підприємство «Труд», що посвідчувалося свідоцтвом на право власності виданим ВК ОМР від 31.07.2000 року № 009021 (а.с.10).

21.10.2005 року позивач подала заяву начальнику МПП «Труд» про приєднання до займаної нею кімнати № 38 кімнати № 37, яка звільнилася у звязку із смертю власника (а.с.12).

Так, 28.10.2005 року протоколом № 3 спільного засідання адміністрації і домового комітету МПП «Труд» прийняте рішення про приєднання кімнати № 37 до кімнати № 38 гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського (Пішонівська), 30 (а.с.13).

31.10.2005 року МПП «Труд» видало ОСОБА_1 ордер на право заняття кімнати № 37 житловою площею 11,6 кв.м. в сімейному гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського (Пішонівська), 30 та уклало з нею контракт (а.с.14-15).

08.12.2005 року позивач на підставі договору дарування Р № 6280 отримала у власність 8/100 частини гуртожитку , вул. Ковалевського (Пішонівська), 30 у м. Одеса (а.с.18_. До складу подарованої площі входять: підсобні приміщення та житлова кімната № 38 ( за технічним паспортом « 4») площею 11,7 кв.м.

18.05.2011 року позивач зазначену вище 8/100 частину гуртожитку належну їй на праві власності подарувала ОСОБА_3 (а.с.18-20).

27.07.2012 року у звязку із припинення юридичної особи МПП «Труд» Одеська міська рада рішенням № 2186 прийняла до комунальної власності громади міста будівлю гуртожитку по вул. Ковалевського (Пішонівська), 30 (а.с.21).

У звязку із відчуженням кімнати № 38 у гуртожитку по вул. Ковалевського (Пішонівська), 30 у м. Одеса позивач звернулася до Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області з заявою з зняття її та її неповнолітньої доньки з реєстрації по даній кімнаті та перереєстрацію за фактичним місцем проживання, а саме: вул. Ковалевського (Пішонівська), 30, кімната № 37, м. Одеса (а.с.22) Згода батька неповнолітньої належним чином зазначена у поданій заяві.

Однак, листом № 16/3241 від 17.12.2014 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про залишення її заяви без розгляду у звязку із відсутністю документів, які є підставою реєстрації місця проживання.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Для реєстрації особа або її законний представник подає:

-письмову заяву;

-документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

-квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

-талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

-документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

-військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування визначає Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений Наказом МВС України 22.11.2012 року № 1077 (далі Порядок № 1077).

Відповідно до п.2.2 Порядку № 1077, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

-письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

-документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

-квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

-талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

-документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сімї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

-військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

-свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

-заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Тобто, з матеріалів справи суд встановив, що у позивача наявні ордер на право знання площі в сімейному гуртожитку та контракт, які посвідчують, що саме вона має право проживати з зазначеному житловому приміщенні. Таким чином, суд не погоджується із твердження відповідача про відсутність у ОСОБА_1 документів на право проживання в житлі.

Крім того, відповідно до п.2.5 Порядку № 1077, забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Тобто, суд вважає, що позовні вимоги в процесі розгляду справи підтверджені належними доказами та їх слід задовольнити.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка ГУ ДМС України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одеса.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобовязати ГУ ДМС України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одеса зняти з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 та її неповнолітню доньку ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2.

3. Зобовязати ГУ ДМС України в Одеській області в особі Приморського РВ у м. Одеса провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем фактичного проживання, за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського, 30, к. 37.

4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 73 (сімдесят три),08 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

СуддяО.Я. Бойко