№ 52084113, 01.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7817/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року у справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвуд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.02.2015 №0000432202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки податкового органу, які містяться в Акті перевірки, є необґрунтованими та спростовуються наданими документами первинної бухгалтерської документації, що повною мірою підтверджують правомірність формування товариством податкових вигод за період, що перевірявся.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Грінвуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за господарськими відносинами з контрагентами за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та за господарськими відносинами з ТОВ «Техно - Торг 2011» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, за наслідками якої складено Акт від 30.01.2015 №53/26-57-22-01/31023578.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем: п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 170 937,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.02.2015 №0000432202, яким позивачеві визначено податок на додану вартість у розмірі 256 405,50 грн., у тому числі: 170 937,00 грн. - основний платіж, 85 468,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями між позивачем та контрагентами оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, - чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовило висновок про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Грінвуд» (замовник) та ТОВ «Техно - Торг 2011» (виконавець) було укладено договір від 28.04.2014 №Р-095, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату надати замовникові послуги з розміщення рекламних матеріалів замовника в друкованих засобах масової інформації, та інші послуги, в обсягах та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

02 Червня 2014 року між ТОВ «Грінвуд» (покупець) та ТОВ «Блафтон» (постачальник) було укладено договір №ДД-0067, відповідно до якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору та відповідно до видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Консоль Інвест» (продавець) укладено договір від 18.06.2014 №ПГ-0080, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві поліграфічну продукцію в асортименті, кількості та по ціні згідно рахунків - фактур та видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем було надано копії: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, банківських виписок та фотоматеріали.

Вищеозначені документи відповідають положенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, на момент підписання Договору та його виконання контрагенти позивача були зареєстрований платниками податків на додану вартість.

Як на підставу «фіктивності» спірних господарських операцій податковий орган посилається на те, що під час проведення перевірки позивачем не було надано документів на підтвердження господарських взаємовідносин із вказаними контрагентами за період, що перевірявся.

З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, згідно наказу №47 від 19 січня 2015 року відповідач отримав право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грінвуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за господарськими відносинами з контрагентами за період з 01 по 31 серпня 2014 року та господарськими відносинами з ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ 2011» за період з 01 по 30 вересня 2014 року.

19 Січня 2015 року посадовою особою відповідача було вручено головному бухгалтеру позивача, - Соломці Л.О., вищеозначений наказ, однак відповідач не здійснив виїзду для продовження перевірки, а направив позивачу поштою Акт від 30 січня 2015 року №53/26-57-22-01 /31023578 з висновками про ненадання витребуваної фінансово-господарської документації під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та в подальшому прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вищевказані обставини податковим органом в ході апеляційного перегляду справи не заперечувались та не спростовані, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку, що саме порушення процедури проведення перевірки стало підставою ненадання позивачем затребуваних документів первинного бухгалтерського обліку за спірними господарськими операціями.

В свою чергу, висновки суду першої інстанції про нереальність спірних господарських операцій ґрунтуються на відомостях, викладених в листі ТОВ «Видавничий дім Український медіа холдінг» від 28.05.2015 №826/7817/15/8094/15, з якого вбачається, що послуги із розміщення реклами в засобах масової інформації надавались позивачеві не ТОВ «Техно - торг 2011», як зазначено в первинних бухгалтерських документах, а ТОВ «Ріно Груп».

Проте, на переконання колегії суддів, такий висновок є передчасним,оскільки вказана інформація не спростовує факту надання позивачу відповідних послуг та виконання умов Договору від 28.04.2014 №Р-095.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що 28 квітня 2014 року між ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ 2011» (замовник) та ТОВ «Ріно Груп» (виконавець) було укладено Договір про надання послуг №02-09-2015/01, відповідно до якого виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги, зокрема, щодо розміщення виконавцем рекламних, рекламно-інформаційних та інформаційних матеріалів замовника в засобах масової інформації, а також на електронних ресурсах, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця в строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Апелянт зазначає, що укладаючи правочин з ТОВ «Техно - торг 2011» товариство мало а меті розміщення реклами власної продукції в друкованому ЗМІ, а його необізнаність про відсутність господарських взаємовідносин безпосередньо між ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ 2011» та ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ», жодним чином не впливають на право формування податкового кредиту за такими операціями.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами чинного законодавства господарська діяльність товариства може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів третіх осіб, шляхом укладання цивільно-правових угод та господарських договорів, що і було зроблено ТОВ «Техно - торг 2011».

Враховуючи, встановлену в ході судового розгляду справи реальність проведення спірних господарських операцій, їх відповідність господарській діяльності позивача та наявність ділової мети, - сама по собі відсутність рахунку - фактури, специфікації та Договору оренди складських приміщень, не може бути підставою до позбавлення права позивача на формування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, висновки суду першої інстанції та доводи, викладені відповідачем у Акті перевірки, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, останнім також допущено порушення норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0000432202визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 06 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С