Решение № 5207923, 30.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09 Справа№ 22/73

за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача ТОВ „Львівські автобусні заводи”, м.Львів

про стягнення 76350,02 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: ОСОБА_2 ( довіреність б/н від 19.03.09р.)

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів до ТОВ „Львівські автобусні заводи”, м.Львів про стягнення 76350,02 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 26.03.2009р. призначив розгляд справи на 14.04.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.04.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача розяснено його права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне

15 травня 2008 року між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) та ТОВ „Львівські автобусні заводи” (надалі відповідач) укладено договір доручення про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого позивач (експедитор), який діє за дорученням відповідача (клієнта), бере на себе зобовязання виконати і організувати виконання визначених за цим договором послуг по доставці вантажу, а відповідач (клієнт) зобовязується прийняти виконану роботу і оплати її згідно виставленим рахункам, по ціні, що зазначена в заявці. На виконання зазначених положень договору між представниками обох сторін були підписані та скріплені печатками заявки № 51-600 від 21.04.2008р., №54/600 від 21.04.2008р., які є невідємною частиною даного договору, про надання під завантаження автомобілі: КS 788 ВY / КS 992 YD і ТV 115 BD/YV 875 YB, що

підтверджується міжнародно-транспортними накладними (CMR) № 0876657 і б/н.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” клієнт зобовязаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експеди тору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Пунктом 4.2 договору, сторони передбачили, що відповідач (клієнт) проводить оплату узгоджених з позивачем (експедитором) робіт та послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача на протязі трьох робочих днів після розвантаження автомобіля, якщо інше не вказане в заявці.

Судом встановлено, факт надання позивачем транспортно-експедиційних послуг відповідачу по договору від 15.05.2008р. на загальну суму 60999,39 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття (надання послуг) виконаних робіт № СК-0000051 від 10.06.2008р.; № СК-0000050 від 10.06.2008р. ; міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 0876657 і б/н. 10 червня 2008 р. на адресу відповідача позивачем були направлені два рахунки на оплату на загальну суму 60999,39 грн., а саме: рахунок № СК-0000051 на суму 33135,47 грн. за надання транспортних послуг по перевезенню вантажів з Passau (Німеччина) до Львова (Україна); № СК-0000050 на суму 27863,92 грн. за надання транспортних послуг по перевезенню вантажів з Праги (Чехія) до Львова (Україна). Однак, до теперішнього часу перелічені рахунки відповідачем не оплачені.

Відповідач свої зобовязання по договору не виконав і станом на 16.02.2009р. його борг перед позивачем становить 60999,39 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.4.3 договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки і згідно поданого розрахунку сума пені за період з 14.06.2008р. по 14.12.2008 р. становить 7359,92 грн.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1829,98 грн. 3% річних та 6160,91 грн. інфляційних нарахувань є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВ „Львівські автобусні завод” (79026 м.Львів, вул.Стрийська,45, р/р 2600540003256 ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 385468, код ЗКПО 33894928, ІПН 338949213049, № свідоцтва 17862539) на користь Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79039 АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ „Укрсиббанк” в м.Львові, МФО НОМЕР_3, код ЗКПО НОМЕР_1) 60999,39 грн. основного боргу, 7359,92 грн. пені, 1829,98 грн. 3% річних, 6160,91 грн. інфляційних нарахувань, 763,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя