Постановление суда № 52078698, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/800/32192/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Лосєва А.М.

за участю:

секретаря судового засідання Чайки О.С.

представника позивача Губіна Д.А.

представника відповідача Скрипника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014

у справі №1170/2а-4272/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор»

до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Новомиргородський цукор») звернулося до суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Маловисківська МДПІ Кіровоградської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0000731600.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що в період з 02.11.2012 по 08.11.2012 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 15.11.2012 №26/1600/32119999.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за червень 2012 року на суму 3666667,00 грн. та по декларації за вересень 2012 року занижено від'ємне значення (рядок 19) на 787000,00 та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду на суму 3261001,00 грн.

До такого висновку відповідач прийшов з тих підстав, що позивачем, включено до податкового кредиту червня 2012 року податкову накладну №21 від 16.12.2011 виписану ПП «Агроекстра» на суму 22000000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3666666,67 грн., в номенклатурі «товари/послуги продавця» якої зазначено - «переведення боргу», останнім даний факт не заперечується.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0000731600, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 3666667,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову сиди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, а оскільки переведення боргу не є товаром або послугою, та не може бути підставою для визначення податкового кредиту, відповідачем вірно прийнято оскаржене рішення.

Судами вірно зазначено, що відповідачем правомірно в ході перевірки охоплено податкові декларації з податку на додану вартість, податкові накладні та розрахунки коригувань за період червень, липень, серпень 2012 року, оскільки податкова накладна №21 від 16.12.2011, внесена до податкового кредиту червня 2012 року, приймала участь у формуванні податкового кредиту вересня 2012 року, через коригування податкового кредиту за період, що перевірявся.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не заперечувався саме факт безпідставного включення до податкового кредиту декларації за червень 2012 року податкової накладної №21 від 16.12.2011 виписаної ПП «Агроекстра» на суму 22000000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3666666,67 грн., висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України є правомірним, а оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Крім того, відповідачем по справі було подано клопотання про заміну сторони правонаступником.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача - Маловисківську міжрайонну державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби її правонаступником - Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну відповідача по справі - Маловисківську міжрайонну державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби її правонаступником - Маловисківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.М. Лосєв