Постановление суда № 520342, 17.01.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           К/С  № К-7080/06

                                                                                                                              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2007 р.                                                                                    м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Бившевої Л.І.

             Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.                               

                                Степашка О.І.              

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників

Генеральної прокуратури: Кудінова Ю.М.

відповідача-1: Давидченка К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2005 р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р.

у справі № 03/147-05

за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків  у м. Харкові;

      2. Відділення Державного казначейства у м. Харкові

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2005 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р., провадження у справі закрито. Стягнуто на користь позивача з держбюджету 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові подала касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р. та змінити ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2005 р. в частині стягнення з держбюджету на користь позивача державного мита в сумі 25500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники Генеральної прокуратури та податкової інспекції в судовому засіданні підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури,  відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

 Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.  

 З урахуванням поданих позивачем уточнень до позову, позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з бюджету коштів у вигляді бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 16368967,00 грн. та процентів, що нараховані на суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 413660,53 грн.  на підставі п.п.7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

 Відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість  та уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, позивачем заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість у загальному розмірі 16369981,0 грн., а саме: за вересень 2004 року – 4048342,00грн.; за жовтень 2004 р. – 2705665,00 грн.; за листопад 2004 року – 5516503,00 грн.; за грудень 2004 року – 396124,00 грн.  та за січень 2005 р. – 3703347,00 грн.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу фактично були відшкодовані на його рахунок суми бюджетної заборгованості з ПДВ 23.05.2005 р. за вересень 2004 року у розмірі 2417085,00 грн., у розмірі 248,00грн. та у розмірі 693989,19 грн., 28.07.2005 р. у розмірі 206125,00 грн.; за жовтень 2004 року у розмірі 2820071,88 грн. 30.06.2005 р.; за листопад 2004 року у розмірі 3767303,00 грн. 25.06.2005 р., у розмірі 493666,00 грн. 28.07.2005р., у розмірі 698853,00 грн. 19.09.2005 р.; за грудень 2004 року у розмірі  289564,00 грн. 25.06.2005 р., у розмірі 85681,00 грн., 28.07.2005 р.; за січень 2005 р. у розмірі 2451493,00 грн. 25.06.2005 р., у розмірі 20000,12 грн. 30.06.2005 р. Всього позивачу було відшкодовано ПДВ на суму 13944079,19грн.

Залишок сум, які підлягали відшкодуванню позивачу з бюджету складав: за вересень 2004 року – 603027,93 грн.; за листопад 2004 року – 555995,00 грн.; за грудень 2004 р. – 20876,00 грн.; за січень 205 року – 40186,88 грн.

Позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій він відмовився від позову в частині стягнення процентів на суму 413660,53 грн.

Загальна сума позовних вимог в розмірі 13944079,19 грн. станом на 28.09.2005 р. була повністю відшкодована позивачу, у зв’язку з чим останній 04.10.2005 р. подав відмову від адміністративного позову.

Суд першої інстанції, прийнявши відмову від позову, у зв’язку з чим закрив провадження у справі, діяв в межах п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, врахувавши, що така відмова не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію суду першої інстанції щодо необхідності присудження всіх понесених позивачем у справі витрат, зокрема витрат зі сплати державного мита та витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідачу, оскільки відмова позивача від адміністративного позову була зумовлена задоволенням адміністративного позову після його подання до суду.

Посилання податкової інспекції у касаційній скарзі на те, що на час звернення позивачем з позовом до суду про стягнення сум ПДВ за листопад – грудень 2004 року та січень 2005 року не були сумами бюджетної заборгованості по тій причині, що за вимогами п. 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" № 857/98 від 07.08.1998 р. не настав строк відшкодування, суд касаційної інстанції відхиляє з тих підстав, що питання правомірності заявлених вимог по суті не розглядалося. Позивач реалізував своє право на відмову від адміністративного позову, просив закрити провадження у справі і представник відповідача не заперечував проти цього. Суд, прийнявши відмову і закривши провадження у справі, правильно керувався вимогами ст. 95 КАС України при присудженні судових витрат. 

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                 У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2005р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

судді                                                 Л.І. Бившева                                    

                   Л.В. Ланченко

                   О.М. Нечитайло

                   О.І.  Степашко