№ 52023921, 05.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 р. Справа № 804/9067/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О.

при секретарі судового засіданняГелетій М.Т.

за участю:

представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про стягнення коштів з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Верхньодніпровська об`єднана державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму боргу з податку на додану вартість з урахуванням уточненого адміністративного позову в сумі 1040191,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за відповідачем виникла податкова заборгованість, яка добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача у судовому засіданні уточнений адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача суму стягнення в розмірі основного грошового зобовязання визнав, а розмірі пені зазначив, що стягнення пені за ППР № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та податкової декларації з ПДВ у сумі 46 591 грн. 26 коп. були предметом розгляду адміністративної справи № 804/5598/15, а в сумі 859,05 грн. сплачено за договором розстрочення.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що відповідач знаходиться на обліку в державній податковій інспекції позивача, як платник податків.

Позивач стверджує, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1040191,53грн., з яких основне зобовязання 800724,00 грн., пеня 239467,53 грн.

Борг по основному зобовязанню в сумі 800724,00 грн. виник у звязку з несплатою самостійно задекларованих сум згідно з деклараціями з податку на додану вартість від 21.05.2015 р., від 23.04.2015 р., від 18.06.2015 р., від 27.05.2015 р., від 14.04.2015 р. на загальну суму 800 724 грн. 00 коп.

Податковий борг в цій частині представником позивача визнається.

Відповідно до частин 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення сновного грошового зобовязання суд задовольняє.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 239467,53 грн., суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду встановлено, що пеня у загальному розмірі 239 467 грн. 53 коп. нарахована, зокрема, на такі податкові повідомлення-рішення та податкову декларацію: ППР (форма «ПІ») №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 15.07.2013 р. (З 857,51 + 2 448,35 + 30,87 + 19,65 + 1 899,47 + 2 446,35 + 30,87 + 1 919,12 + 2 448,35 = 15 100,54 грн.); та на Податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 16.07.2013 p. (1 556,47 + 29 934,25 = 31 490,72). Стягнення пені за наведеними вище ППР № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та податкової декларації з ПДВ у сумі 46 591 грн. 26 коп. були предметом розгляду адміністративної справи № 804/5598/15. Так, Постановою ДОАС від 07.07.2015 року у справі № 804/5598/15 суд постановив: адміністративний позов задовольнити частково; стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 584 084 грн. 00 коп.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що частина нарахованої пені у сумі 859 грн. 05 коп. (437,51 + 421,54) сплачена відповідно до Договору про розстрочення податкового боргу від 26.05.2011 р. № 2а-16437 не визнається

Отже, податковий борг зі сплати нарахованої пені в сумі 46 591 грн. 26 коп. та 859 грн. 05 коп. не підлягає до стягнення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Згідно п.п. 36.1. - 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п.п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки визначені законом строки сплати підтвердженої матеріалами справи суми грошових зобов'язань в частині визнаної відповідачем суми основного боргу в розмірі 800724 грн. та пені в розмірі 192017,22 грн. спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом в ціій частині підлягає задоволенню.

Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав податкової інспекції.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про стягнення коштів з рахунків у банках задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» (код ЄДРПОУ 23645975, що знаходиться за адресою: 52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8-го Березня, буд. 52-А), суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 992741 (девятсот девяносто дві тисячі сімсот сорок одна) гривня 22 копійки, в тому числі 800724 грн. основне зобовязання, та 192017,22 грн. пеня.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2015 року

Суддя ОСОБА_3