Решение № 51942582, 29.09.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 915/1295/15

За позовом: Державного підприємства Одеський авіаційний завод,

65121, м. Одеса, пр-т М. Жукова, 32А

Відповідач:Військова частина А0959

54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25

Про: стягнення заборгованості в сумі 130198,52 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 20.07.2015р. звернувся до господарського суду з позовом залучити військову частину А0959 до участі у справі як правонаступника відповідача та стягнути за договором закупівлі послуг з ремонту озброєння та військової техніки № 60 від 29.05.2013р. з військової частини А0959 - 91500,00 грн. основної заборгованості, 37247,07 грн. інфляційних нарахувань та 1451,46 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 60 від 29.05.13 р. про закупівлю послуг з ремонту озброєння та військової техніки; акту передачі-приймання виробів від 25.06.13 р., акту виконаних робіт від 25.06.13 р., акту приймання послуг від 25.06.13 р.; рахунки-фактури № 13/1 від 26.06.13 р.; листувань (претензія № 359/ДВ від 18.02.14 р. та № 1710/ЮВ від 21.07.14 р.), листа № 705/ГБ від 28.03.14 р., листа № 981/ЮВ від 09.04.15 р. до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, відповіді № 350/120/1/1126/ПС від 21.04.15 р., листа № 1585/ЮВ від 04.06.15 р. та листа № 1625/ЮВ від 09.06.15 р. з проханням підтвердження факту перейменування в/ч; вимоги № 1718/ЮВ від 17.06.15 р. про оплату боргу з рахунком № 15/5 від 15.06.15 р.; норм ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 226 Господарського кодексу України та мотивовані ухиленням відповідача від виконання зобовязання за договором.

Відповідач у запереченнях просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що заборгованість військової частини А0959 перед ДП «Одеський авіаційний завод» виникла не з вини командування військової частини, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно витягу з Наказу командира військової частини А4515 (по стройовій частині) № 170 від 31.10.2014 р., відповідно до вимог директиви Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 20 жовтня 2014 року № 350/106/1/26дск/ОШ «Плану проведення додаткових організаційних заходів У Повітряних Силах Збройних Сил України у 2014 році» - 204 бригаді тактичній авіації (м. Миколаїв) наказано надати умовне найменування військова частина А0959, ідентифікаційний код 26614739, з 31 жовтня 2014 року. Умовне найменування військова частина А4515, ідентифікаційний код 07945732 анулювати з 31 жовтня 2014 року.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 73/14 Військова частина А0959 має ідентифікаційний код 26614739, зареєстрована 31.10.14 р.

На запит господарського суду Миколаївської області № 915/1295/15/10114/15 від 17.08.15 р., від головного управління оборонного та мобілізаційного планування генерального штабу Збройних Сил України, 14.09.15 р. надійшла відповідь, що згідно з вимогами спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 13.10.2014 р. № 322/1/36дск: станом на 31.10.14 р. умовне найменування «військова частина А4515» та ідентифікаційний код 07945732 анульовані; станом на 31.10.14 р. цій же військовій частині надано нове умовне найменування «військова частина А0959» та ідентифікаційний код 26614739.

Крім цього, на письмовий запит позивача 02.09.15 р. головний інженер авіації Повітряних Сил начальник управління головного інженера авіації Командування Повітряних Сил Збройних Сил України письмово пояснив, що результатом зміни умовного найменування та ідентифікаційного коду є забезпечення приховування перегрупувань військ, їх розгортання та збереження в таємниці інших військових заходів. При цьому здійснюється лише зміна приписки до підприємства поштового та елекрозв`язку, знищення за анульованим найменуванням та виготовлення нових печаток і штампів за наданим новим умовним найменуванням. Закриття в установах банку України старих та відкриття нових поточних бюджетних та поточних рахунків за наданим умовним найменуванням категорично забороняється. Зміна умовного найменування не формує нову (іншу) військову частину (установу), а лише змінює назву частини, тому призначення правонаступника не здійснюється.

Отже, враховуючи наведені факти та обставини, юридично слід вважати військову частину А0959 правонаступником військової частини А4515 та - як зобовязальну сторону за спірними правовідносинами.

29.09.2015 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

29 травня 2013 року між Військовою частиною А 4515 (правонаступником якого виступає військова частина А0959), як замовником, та Державним підприємством «Одеський авіаційний завод», як виконавцем, було укладено договір «закупівлі послуг з ремонту озброєння та військової техніки № 60» згідно з предметом якого замовник за замовленням зобовязався оплатити, а виконавець зобовязався виконати послуги з ремонту озброєння та військової техніки (надалі - послуги), а саме: виконання ремонту кутових приводів 062.66.1700 № 66Д019 та № 66Г098 коробки літакових агрегатів КСА-3 № 4200625504009 згідно пункту 8 додатку 1 «Переліку контрольно-відновлювальних робіт, який виконується на КСА-3, агрегатах і комплектуючих при переведенні їх на експлуатацію за технічним станом по строку служби», введеного в дію вказівкою Головного інженера авіації ПС ЗС України № 393(0108) від 07.11.2008 року «Про переведення коробок літакових агрегатів КСА-3, ГТДЭ 117 та їх агрегатів (комплектувальних) на експлуатацію за технічним станом по строку служби». Замовник зобовязався забезпечити приймання наданих послуг та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1 договору та специфікації до договору, вартість послуг становить 91500,00 грн.

Термін виконання робіт 31.12.2013 рік.

За змістом п. 3.4 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом: прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця; використання всіх форм (методів) розрахунків визначених чинним законодавством України за взаємною (письмовою) згодою сторін. Основною формою оплати є оплата за фактом виконання послуг, після затвердження замовником (командиром військової частини А4515), акту приймання послуг (додаток № 4 до договору).

Пунктом 7.1 сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання двома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але у всіх випадках до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вищенаведеного договору позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі та надав відповідачу послуги за договором № 60 на загальну суму 91500,00 грн., що підтверджується: актом приймання послуг на загальну суму 91500,00 грн. та актом виконаних робіт на суму 91500,00 грн., які підписані 25.06.2013 р. представниками обох сторін без зауважень та заперечень.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що основною формою оплати є оплата за фактом виконання послуг, тобто після затвердження відповідачем акту приймання послуг, який було затверджено 25.06.13 р.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що зобовязання між виконавцем та замовником повинні виконуватись в межах терміну дії договору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не були здійснені розрахунки за надані послуги.

Так, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії та листи щодо погашення існуючої заборгованості за договором № 60 (№359/ДП від 18.02.14 р.; № 1710/ЮВ від 21.07.14 р.; № 705/ГБ від 28.03.14 р.; № 1585/ЮВ від 04.06.15 р.;№ 1718/ЮВ від 17.06.15 р.).

Однак, відповідач свої грошові зобовязання не виконав, за одержані послуги оплату так і не провів.

За правилами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач за власні кошти надав послуги з ремонту озброєння та військової техніки відповідачу і зі свого боку вжив усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання договірних зобовязань.

Відповідач же в порушення договірних умов так і не розрахувався з позивачем та не надав суду докази, які б свідчили про відсутність його вини в спірних відносинах.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З вищенаведених висновків суду вбачається, що позивачем цілком правомірно за невиконання грошового зобовязання нараховано боржнику до стягнення за період з 01.01.2015 р. до 13.07.2015 р. 3% річних в розмірі 1451,46 грн. та 37247,07 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволенню їх в повному обсязі.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А0959 (54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 26614739) на користь Державного підприємства Одеський авіаційний завод (65121, м. Одеса, пр-т М. Жукова, 32А, код ЄДРПОУ 07756801) 91500,00 грн. основної заборгованості, 37247,07 грн. інфляційних втрат, 1451,46 грн. 3% річних та 2603,97 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 05 жовтня 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова