№ 51865490, 15.09.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 року Чернігів Справа № 825/2669/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

при секретарі Мхитирян В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 509,59 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має вищезазначений податковий борг.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судові документи повернулись до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Так, пунктом 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки, судові документи направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Щорса, буд. 6, с. Незаможне, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15054), останній вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 27.10.2011, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.08.2015 (а.с.7-8) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ріпкинському районі, як платник податків з 28.10.2011, що підтверджується довідкою від 28.10.2011 № 114 (а.с.9).

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 17.01.2011 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.12-13).

Згідно поданої заяви обрано види діяльності: 72.10.0 консультування з питань інформатизації; 72.30.0 оброблення даних; 72.40.0 діяльність пов'язана з банками даних; 71.60.0 інша діяльність у сфері інформатизації (а.с.12 на звороті).

Відповідно до п.293.1 ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка згідно заяви відповідача становить для 3 групи платників єдиного податку 5% до доходу.

Пунктом 296.3 статті 296 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Отже, станом на 17.08.2015 за відповідачем з урахуванням штрафних санкцій рахується податковий борг на загальну суму 1019,59 грн, а саме:

єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 509,59 грн, який виник на підставі самостійно поданої декларації за 2012 рік від 30.12.2013 та податкового повідомлення-рішення № 0000031706 від 21.01.2014 (а.с.15-17);

податок на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000041700 (а.с.17).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу рекомендованим листом, однак останнім не отримані, конверти повернулися з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою погашення податкової заборгованості Бахмацькою ОДПІ винесено податкову вимогу № 5 від 27.02.2014 (а.с.18), яка відповідачем не отримана, конверт повернувся з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає», тобто за податковими нормами вважається врученою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на встановлене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг:

509 (п'ятсот дев'ять) грн 59 коп. єдиного податку з фізичних осіб до місцевого бюджету Неданчицької сільської ради, одержувач УК у Ріпкинському районі/ с. Неданчичи/18050402, код 38046020, МФО 85359, р/р 31419699700445;

510 (п'ятсот десять) грн 00 коп. податку з доходів фізичних осіб - одержувач УК у Ріпкинському районі/ с. Неданчичи/11010100, код 38046020, МФО 85359, р/р 33119340700445.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот