№ 51859577, 08.09.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1485/15

08 вересня 2015 року 15год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Насанович Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

про зобов'язання вчинення певних дій та заборону вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування висновку №10009/17-16-1703-09 від 08.05.2015 року "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та зобов'язання провести повторну перевірку з урахуванням поданої належно оформленої декларації від 06.05.2015 року.

Вказані позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані тим, що ОСОБА_3, складаючи в березні 2015 року декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік та враховуючи, що його майновий стан в порівнянні з минулим роком не змінився, користувався своєю декларацією за 2013 рік. У зв'язку з цим, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік позивач помилково склав, в тому числі, з чернеток аркушів 4 та 8 декларації про доходи за 2013 рік. Стверджував, що наміру приховати належне позивачу майно в останнього не було. Зауважив, що позивачем була складена уточнююча декларація, яку він подав голові Апеляційного суду Рівненської області з проханням оприлюднити на офіційному сайті та направити у відповідні інстанції для перевірки. Однак, відповідач вказаних обставин не врахував і склав негативний висновок про результати перевірки, який, в свою чергу, розглядається як підстава для звільнення позивача із займаної посади. Крім цього, відповідач не взяв до уваги письмові пояснення позивача, обставини викладені ним в поясненні не перевірив, а перевірку провів однобоко та поверхнево. З таких підстав просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. В обґрунтування заперечень пояснила суду, що в процесі здійснення перевірки податковим органом було встановлено, що позивач в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік не вказав успадковане в 2014 році нерухоме майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1, яка належить йому на праві спільної часткової власності. Зауважила, що не зазначення такої інформації є фактичним відображенням недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав), що стало основою для констатації даного факту у висновку про проведення перевірки. Ствердила, що перевірка відповідності зазначених у декларації відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, була проведена з підстав і у відповідності до приписів закону, а складений за її результатами висновок є правомірним. У зв'язку із чим не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 обраний безстроково суддею Апеляційного суду Рівненської області згідно з постановою Верховної Ради України №3564-IV від 16.03.2006 року і на цей час займає вказану посаду.

06.03.2015 року позивач подав голові Апеляційного суду Рівненської області написану власноручно заяву про незастосування щодо нього заборон, встановлених ч.ч.3 або 4 ст.1 Закону України "Про очищення влади", копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік та надав згоду на проведення перевірки, відповідно до норм цього ж Закону (а.с.68).

У зв'язку з цим, із Апеляційного суду Рівненської області на адресу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС У Рівненській області було направлено запит про проведення відносно судді ОСОБА_3 перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (щодо відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону) та декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру вказаної особи за минулий, 2014 рік (а.с.69-73).

06.05.2015 року, виявивши помилку в заповненій декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а саме, що вказана декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру містить чернетки аркушів 4 та 8 декларації про доходи за 2013 рік, в зв'язку з чим у ній відсутня інформація про успадковане позивачем у 2014 році нерухоме майно, а саме про квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 47,3м2., ОСОБА_3 склав уточнюючу декларацію та звернувся до виконуючого обов'язки голови Апеляційного суду Рівненської області із відповідною заявою, за якою просив оприлюднити на сайті Апеляційного суду Рівненської області уточнюючу декларацію та направити її відповідним органам у відповідності до Закону України "Про очищення влади" для детальної перевірки (а.с.10-11,19-23). Вказана уточнююча декларація та письмові пояснення ОСОБА_3 були направлені відповідачу згідно супровідного листа Апеляційного суду Рівненської області №802/04.32/15 від 15.05.2015 року та отримані адресатом 18.05.2015 року (а.с.9).

Як вбачається із матеріалів справи, для проведення перевірки та встановлення майнового стану позивача Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС У Рівненській області були скеровані запити про надання відповідної інформації до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, ВДАІ УМВС України у Рівненській області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної авіаційної служби України.

Реєстраційна служба Рівненського міського управління юстиції інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо ОСОБА_3 повідомила про наявність права власності на 1/3 частки квартири та на квартиру.

Оскільки в п.25 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_3 було зазначено лише одну квартиру, відповідач запропонував йому надати відповідні пояснення з цього приводу.

Такі пояснення були надані позивачем для відповідача 08.05.2015 року в письмовій формі (а.с.12-13,74). Згідно вказаних пояснень, ОСОБА_3 зазначив, що декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік містить чернетки аркушів 4 та 8 декларації про доходи за 2013 рік, в зв'язку з чим у ній відсутня інформація про успадковане позивачем нерухоме майно, а саме про квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 47,3 м2. Також позивач вказував, що дана помилка виявлена ним самостійно, з поданням голові Апеляційного суду Рівненської області уточнюючої декларації.

Цього ж дня, 08.05.2015 року, Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС У Рівненській області складено Висновок за №10009/17-16-17-03-09 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_3, який працює суддею Апеляційного суду Рівненської області (а.с.75).

У описовій частині висновку зазначено, що на адресу ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС У Рівненській області, згідно направлених запитів з Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформація не надходила. На дату формування висновку отримано інформацію від Державного агентства земельних ресурсів України про направлення запиту до територіальних органів Держемагенства, а також інформацію щодо відсутності земельних ділянок від наступних терторіальних органів: ГУ Держземагенство у Івано-Франківскій області, ГУ Держземагенство у Херсонській області, ГУ Держземаген-ство у Тернопільській області, ГУ Держземагенство у Житомирській області та ГУ Держземагенство у Рівненській області. Від інших територіальних органів інформація не недійшла.

У резолютивній частині висновку зазначено, що:

- за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_3 та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано не достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права);

- за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_3 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_3

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

З 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про очищення влади" №1682-VII від 16.09.2014 року. Відповідно до статті 1 цього Закону, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 вказаного Закону, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються в тому числі й щодо професійних суддів.

Згідно з приписами частини третьої статті 1 Закону, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах, першій-другій, четвертій, восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені ч.1 ст.4 цього Закону. А, згідно з частиною восьмою статті 3 Закону, заборона, передбачена частиною третьою статті 1, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей та/або встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, частиною першою статті 4 вказаного Закону встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 5 Закону, організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя. А в силу вимог наступної частини цієї статті перевірці підлягають достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону та достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У відповідності до частини сьомої статті 5 Закону України "Про очищення влади", керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п'ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви. До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи. Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, надсилаються одночасно. У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п'ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.

Згідно з частиною десятою статті 5 Закону України "Про очищення влади", у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку. Відповідно до частини тринадцятої цієї ж статті, у разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 цього Закону, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади. Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб'єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті Закону України "Про очищення влади".

У відповідності до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті Закону України "Про очищення влади", обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України. Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені підпунктом 92-1 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року, перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка. При цьому, перевірка відомостей щодо професійних суддів провадиться територіальними органами ДФС на підставі отриманого запиту про проведення перевірки та копії декларації.

Згідно із пунктами 19 та 20 цього Порядку, із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи. ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Пунктами 27, 28 цього Порядку визначено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункт 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Окрім того, на виконання вимог пункту 20 згаданого Порядку, наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

У відповідності до абзацу 2 пункту 1 Порядку, його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені частиною четвертою статті 5 Закону України "Про очищення влади". Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону України "Про очищення влади", запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено пунктом 4 згаданого Порядку, при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку. У відповідності до пункту 6 Порядку, отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податко-вою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації. Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Згідно з пунктом 14 Порядку, висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому частиною четвертою статті 5 Закону України "Про очищення влади", не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Одночасно з надсиланням висновку про результати перевірки контролюючий орган, який проводив перевірку, надсилає копію такого висновку до Міністерства юстиції України.

Статтею 9 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абзацу 2 пункту 11 статті 5 цього ж Закону, висновок про результати перевірки про результати перевірки достовірності відомостей, визначених пунктами 1, 2 частини п'ятої статі 5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Також і пунктом 39 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року, передбачено, що висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

У зв'язку із наведеним, суд відзначає, що ОСОБА_3 як суддя Апеляційного суду Рівненської області є особою, котра займає посаду, щодо яких, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел. Тож, із врахуванням вищезазначених вимог законодавства вбачається, що перевірка позивача проводилась за місцем його реєстрації, а саме Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки. Відтак, відповідач проводячи перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру доходам, отриманим із законних джерел, стосовно позивача діяла виходячи з наданих їй законом повноважень і за наявності для того достатніх правових підстав.

Проте, суд наголошує на тому, що така перевірка повинна здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регламентує підстави, умови і порядок її здійснення, що кореспондує приписам частини другої статті 19 Конституції України. Відповідно, що в разі недотримання контролюючим органом таких вимог законодавства наслідки перевірки не можуть визнаватися правомірними.

У даній справі, маючи відповідні повноваження на здійснення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру доходам, отриманим із законних джерел, стосовно судді Апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_3., та за наявності достатніх підстав для її проведення, відповідач не дотримався регламентуючих приписів чинного законодавства України при здійсненні такої перевірки.

По-перше, Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області не було дотримано порядку складення висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки в порушення вимог пунктів 4, 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року, територіальним органом ДФС України було отримано інформацію щодо майна та доходів позивача не в повному обсязі. Це підтверджено текстом самого висновку, де зазначено, що на день складання висновку інформація з Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не надходила, а інформація щодо відсутності земельних ділянок надійшла лише від п'яти територіальних органів Держземагенства. Тобто висновок зроблено за відсутності повної та об'єктивної інформації.

По-друге, за наявності інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем у висновку вказано недостовірну інформацію, а саме щодо належності ОСОБА_3 права на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. В той же час, вказана квартира на підставі свідоцтва про право на спадщину належить позивачу та двом членам його сім'ї на праві спільної часткової власності, без виділення часток в натурі.

По-третє, відповідач не перевірив та у висновку не зазначив, момент набуття позивачем права спільної часткової власності на дану квартиру. Позивач в своїх письмових поясненнях, наданих відповідачу, вказував, що право спільної часткової власності на вказану квартиру він набув в порядку спадкування в другій половині грудня 2014 року. В той же час, з урахуванням вимог частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в силу якої, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, територіальний орган ДФС був зобов'язаний встановити дату державної реєстрації права власності. Разом з тим, відповідач не визначив момент державної реєстрації права спільної часткової власності і у висновку його не зазначив. З урахуванням того, що право власності на успадковане в другій половині грудня нерухоме майно могло бути зареєстроване і на початку 2015 року, дана обставина мала неабияке значення. Відповідно, висновок Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області є неповним і необґрунтованим.

По-четверте, в письмових поясненнях, наданих в межах перевірки відповідачу, позивач вказував, що 06.05.2015 року він самостійно виявив помилку в заповненій декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а саме, що вказана декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру містить чернетки аркушів 4 та 8 декларації про доходи за 2013 рік, в зв'язку з чим у ній відсутня інформація про успадковане в другій половині грудня 2014 році нерухоме майно, а саме про квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 47,3 кв.м. Також він зазначив, що склав нову декларацію та звернувся до виконуючого обов'язки голови Апеляційного суду Рівненської області із відповідною заявою, за якою просив оприлюднити на сайті Апеляційного суду Рівненської області таку декларацію та направити її відповідним органам у відповідності до Закону України "Про очищення влади" для детальної перевірки. Всупереч вимог частини десятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", в силу вимог якої, письмові пояснення особи, стосовно якої проводиться перевірка, за фактами невідповідності задекларованого нею майна та надані нею підтверджуючі документи, є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку, Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області такі письмові пояснення повністю проігнорувала. Інформація, вказана позивачем у поясненнях, відповідачем уточнена не була, правова оцінка пояснень декларанта відносно наявних недостовірних відомостей у висновку відсутня.

По-п'яте, квартира за адресою АДРЕСА_1, успадкована позивачем і членами його сім'ї, в тому числі сином - ОСОБА_7, який теж працює в Апеляційному суді Рівненської області і в декларації якого про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік відображені відомості про вказане нерухоме майно. Судом приймаються як такі що заслуговують на увагу доводи позивача про те, що він декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік помилково склав, в тому числі, з чернеток аркушів 4 та 8 декларації про доходи за 2013 рік, внаслідок чого у графі "майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним" розділу ІІІ "Відомості про нерухоме майно" відсутня інформація про право спільної часткової власності на вказану квартиру. Крім того, позивач самостійно таку помилку виявив і виправив, вказавши таке нерухоме майно у новій, виправленій декларації. Тому суд вважає, що позивач не приховував факту наявності цього майна від декларування. Взагалі, суд не розцінює саме по собі неповне декларування майна позивача, як завідомо внесення недостовірних відомостей, а розцінює це лише як механічну помилку при заповненні декларації.

Крім того, з системного аналізу правових норм Закону України "Про очищення влади" та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року з урахуванням визначених основних засад люстрації та цілей на досягнення яких запроваджений процес люстрації в Україні, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу між вчиненим порушенням та відповідальністю за це порушення, суд приходить висновку, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись лише в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить на праві власності особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна, не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону. Разом з тим, у відповідності, до частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, аналіз частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади", а саме: наявність у ній єднально-розділового сполучника: "та/або" дозволяє дійти висновку, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. Таким чином, необхідною умовою є встановлення недостовірності відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у декларації, доходам, отриманим із законних джерел. Саме ці відомості в сукупності підлягають встановленню відповідачем під час перевірки.

Відтак, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) без встановлення того, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел, не може бути підставою для надання територіальним органом Державної фіскальної служби негативного висновку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що висновок Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області №10009/17-16-1703-09 від 08.05.2015 року "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" не відповідає вимогам законодавства, складений без наявності повної інформації, є необ'єктивним, оскільки містить, недостатньо обґрунтовані, неправдиві та суперечливі відомості і зроблений без урахування поданої позивачем 06.05.2015 року податкової декларації. Відповідачем не було дотримано Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року. Враховуючи наведене такий висновок є незаконним і підлягає скасуванню в судовому порядку.

Окрім того, саме по собі визнання протиправним і скасування висновку №10009/17-16-1703-09 від 08.05.2015 року не дозволить досягнути належного захисту прав, свобод та інтересів позивача, позаяк це лише вказуватиме на дефектність такого висновку внаслідок недотримання контролюючим органом вимог чинного законодавства України, яке регламентує відповідну сферу. В такому разі матиме місце правова невизначеність, оскільки позивач не матиме впевненості у тому, чи пройшов він люстраційну перевірку, чи ні, та чи застосовуватимуться до нього обмеження, встановлені Законом України "Про очищення влади", чи ні. Тож, з урахуванням викладеного, суд вважає, що для захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача, як повноважений контролюючий орган, провести повторну перевірку стосовно позивача з урахуванням поданої ОСОБА_3 06.05.2015 року належно оформленої декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік та надати відповідний висновок.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати Висновок Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" №10009/17-16-1703-09 від 08.05.2015 р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області провести повторну перевірку з урахуванням поданої ОСОБА_3 належно оформленої декларації від 06.05.2015 року та надати відповідний висновок.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73, 08 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.