Постановление суда № 51667575, 28.09.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7265/15-к

1-кп/214/662/15

У Х В А Л А

іменем України

28 вересня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії :

головуючого - судді Прасолова В.М.

суддів Щеняєвої І.Б., Євтушенка О.І.

при секретарі - Горбуновій Л.С.

за участю прокурора Лисих Д.В.

за участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю представника цивільного позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 32014040040000020 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 27 ч.5, 191 ч.5 КК України, суд,

-

ВСТАНОВИВ:

Від обвинуваченого ОСОБА_4 до суду надійшла заява, в який він зазначає, що відмовляється від показань, як надавав під час досудового розслідування, так як показання надавалися під психологічним впливом ОСОБА_3 та оперативних робітників. У звязку з тим, що ОСОБА_3 загрожував йому, обвинуваченому, та його родині фізичною розправою, вимушений був неправдиво викласти обставини скоєного злочину. Просить захистити його, обвинуваченого, від погроз з боку ОСОБА_3

До суду від ОСОБА_6 надійшла скарга, в якій він просить вирішити питання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на тримання під варту, що на його думку забезпечить виконання покладних на ОСОБА_3 зобовязань щодо обмеження можливості впливу на свідків в кримінальному провадженні. В обґрунтування заяви зазначає, що 10 серпня 2015 року по телефону обвинувачений погрожував йому, ОСОБА_6 фізичною розправою, сприймав ці погрози, як реальні. Вважає, що погрози вчинені з метою не допустити його, свідка, правдивих показань, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 129, 386 КК України. 11 серпня 2015 року подав до прокуратури Дніпропетровської області заяву про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 129, 386 КК України, в якому вважає себе потерпілим. 31 серпня 2015 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська прийнято рішення щодо зобовязання службових осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_6 від 11 серпня 2015 року.

До суду від ОСОБА_7 надійшла скарга, в якій вона просить вирішити питання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на тримання під варту, що на її думку забезпечить виконання покладних на ОСОБА_3 зобовязань щодо обмеження можливості впливу на свідків в кримінальному провадженні. В обґрунтування заяви зазначає, що 10 серпня 2015 року по телефону обвинувачений погрожував їй фізичною розправою, сприймала ці погрози як реальні. Вважає, що погрози вчинені з метою не допустити її, свідка, правдивих показань, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 129, 386 КК України. 11 серпня 2015 року подала до прокуратури Дніпропетровської області заяву про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 129, 386 КК України, в якому вважає себе потерпілою. 28 серпня 2015 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська прийнято рішення щодо зобовязання службових осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 11 серпня 2015 року.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свою заяву та пояснив, що просить захистити його родину.

Захисник ОСОБА_2 підтримав заяву ОСОБА_4 Про те, які вжити заходи для захисту ОСОБА_4, покладається на думку суду.

Прокурор вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 З приводу скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначив, що з заяв незрозуміло, яким чином обвинувачений ОСОБА_3 впливає на ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Представник цивільного позивача при вирішенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 та скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покладається на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що не згоден зі скаргами, нікому, у тому числі ОСОБА_4, не погрожував.

. Захисник ОСОБА_1 не заперечує проти задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4, та скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Вислухавши прокурора, обвинувачених, захисників, представника цивільного позивача, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 та скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить відмовити.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. ст. 200, 201 КПК України, правом звертися з клопотанням про зміну запобіжного заходу наділені прокурор та обвинувачений. Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мають повноважень клопотати про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3

Відповідно до ст. 42 ч.3 п. 12 КПК України, обвинувачений має право заявляти клопотання про забезпечення безпеки щодо себе, членів сімї. В судовому засіданні із змісту заяви ОСОБА_4, його пояснень, не встановлено, які саме заходи просить вжити ОСОБА_4 та що дійсно існує небезпека щодо обвинуваченого ОСОБА_4 або його родини.

Керуючись ст. ст. 42, 200, 201369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 стосовно його захисту відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов

судді: І.Б. Щеняєва

ОСОБА_8