Решение № 51661213, 29.09.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9573/15-ц

Провадження № 2/161/3106/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі Кубяк О.В., за участі представника позивача - ОСОБА_1, представника відвідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру та самочинно збудований гараж, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру та самочинно збудований гараж.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 листопада 2014 року ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом успадкувала двокімнатну квартиру, що знаходиться в м. Луцьку по вул. Супутника, 7/3.

На початку 2015 року ОСОБА_3 самочинно реконструювала квартиру, у звязку з чим загальна площа квартири збільшилась до 43,2 кв.м., житлова площа не змінилась. Також, за адресою по вул. Супутника, 7/3 в м. Луцьку Волинської області позивачкою було самочинно збудовано гараж площею 24,4 кв.м.

Представник позивача просить суд, визнати за позивачем право власності на самочинно реконструйовану двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: вул. Супутника, 7/3 в м. Луцьку Волинської області та самочинно збудований гараж, що знаходиться по вул. Супутника, 7 в м. Луцьку Волинської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Вказав, що до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття вказаних об'єктів до експлуатації позивач не звертався, будівельного паспорта та проектної документації не було вироблено, крім того також зазначив, що згоди на реконструйовання двокімнатної квартири та забудову гаражу від співмешканців багатоквартирного будинку не отримав.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що вказаний спір є передчасним, оскільки позивач не звертався до інспекції державного будівельного архітектурного контролю для прийняття в експлуатацію вказаних обєктів самочинного будівництва.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно п. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.11.2014 року, ОСОБА_3 стала власником квартири, що знаходиться по вул. Супутника, 7/3 в м. Луцьку Волинської області (а.с. 3 ).

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК).

У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Між тим, позивач не надав суду доказів звернення до компетентного державного органу з заявою про прийняття самочинно реконструйованої двокімнатної квартири та самочинно збудованого гаражу до експлуатації , а до Луцької міської ради - з заявою про відведення земельної ділянки під будівництво чи під вже збудоване нерухоме майно.

Не містять матеріали справи і даних про зверненняпозивача до Луцької міської ради з проханням про збереження обєкту самочинного будівництва та надання земельної ділянки для його експлуатації.

Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття спірних об'єктів до експлуатації позивач не звертався, будівельного паспорта та проектної документації не було вироблено, крім того також зазначив, що згоди на реконструйовання двокімнатної квартири та забудову гаражу від співмешканців багатоквартирного будинку не отримав.

Таким чином, звернення до суду представника позивача було викликано не порушенням його прав відповідачем - виконавчим комітетом, а з метою уникнення процедури правомірного набуття права власності.

Таким, чином суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру та самочинно збудований гараж слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 3, 376 Цивільного кодексу України суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру та самочинно збудований гараж - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру та самочинно збудований гараж - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 30 вересня 2015 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_4