Постановление суда № 51541622, 22.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2015 р.Справа № 629/3258/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2015р. по справі № 629/3258/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (далі - УПФУ в Лозівському районі, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії УПФУ в Лозівському районі Харківської області при визначенні дат початку і кінців промсезонів 1991, 1992, 1993, 1994 р.р. для нарахування пенсійних виплат по довідці № С-187 і зобов'язати провести перерахунок пенсії позивача із застосуванням реальних дат початків і закінчень промсезонів; визнати неправомірними дії при нарахуванні пенсійних виплат за 1994р. по довідках № С-185, С-187, де застосовані суми заробітної плати, а також часові періоди промсезонів, яких немає в довідках, і зобов'язати провести нарахування пенсійних виплат на підставі відомостей, які містяться в довідках; визнати неправомірними нарахування пенсійних виплат по довідці № С-185 із скороченням періоду промсезону на два місяці 1995р., зобов'язати провести нарахування пенсій на підставі підсумкового обліку робочого часу, який застосовується в с/о, а також з врахуванням запису в трудовій книжці № 24, де записано, що він був прийнятий на роботу в с/а на період промсезону.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 серпня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 20.08.2015 р. та зобов'язати суд першої інстанції відкрити провадження по вказаній справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 22.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, строк звернення до суду з адміністративним позовом та згідно з положеннями частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 03.08.2015 року (відповідно до штемпеля на конверті) із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 1994 року.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

В свою чергу, суд першої інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, не з'ясував, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, що є невід'ємною частиною для обчислення строку звернення до суду відповідно до зазначеної статті Кодексу, суд не надав жодної оцінки вказаному питанню, що дає колегії суддів підстави вважати, що оскаржувана ухвала про залишення заяви без розгляду прийнята передчасно.

Крім того, судом не розмежовано позовні вимоги з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду. Так, враховуючи дату звернення із цим позовом - 03.08.2015 року, позовні вимоги підлягають розгляду в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції неправомірно залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду, чим порушив при винесенні рішення норми процесуального права, тому ухвала від 20.08.2015 р. підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач в апеляційній скарзі просить винести рішення про зобов'язання суд першої інстанції відкрити провадження по вказаній справі, проте зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України не наділений такими повноваженнями. Відкриття провадження за позовною заявою входить до компетенції суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2015р. по справі № 629/3258/15-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ч. 2 ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.09.2015 р.