Постановление суда № 51491230, 04.11.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5116/13-ц

Провадження № 2/500/2559/13

УХВАЛА

04 листопада 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Смокіної Г.І.,

при секретарі Бубіліч Т.М.,

розглянувши заяву представника КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 3890,08 грн. та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення в розмірі 61,09 грн.

В судовому засіданні представник позивачів заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та оголошення заборони на її відчуження, яка належить відповідачу на праві власності, і за якою обліковується заборгованість, мотивуючи тим, що відповідач тривалий час проживає в Ізраїлі, може реалізувати вказану квартиру, у звязку з чим у разі задоволення позову виконати судове рішення буде неможливим.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.ч.1,3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.4 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі-Постанова) суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи, що заявлено вимогу про стягнення заборгованості в загальному розмірі 3951,17 грн., суд приходить до висновку, що обраний спосіб забезпечення позову не співмірний із заявленими позовними вимогами. Крім того, заява обґрунтована можливістю реалізації відповідачем квартири, відсутні докази реальності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно п.9 Постанови ухвала про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Г. І. Смокіна