Справа № 2а-3359/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
при секретарі Паровенко І.П.
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Югтранс»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Югтранс»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003152301 від 04.11.2009 р., мотивуючи тим, що оскаржуване рішення ухвалене в порушення норм діючого законодавства та без наявності законодавчо визначених підстав для його прийняття.
Крім того, позивач вказує на неправомірність дій відповідача при складанні акту перевірки.
З урахуванням доводів, викладених у адміністративному позові, позивач просить задовольнити його повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позові та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у запереченнях та поясненнях, наданих в судовому засіданні (Т.1 а/с.66-68).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Право на проведення перевірок з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів державної податкової служби закріплено у пункті 4 статті 10, пункті 2 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»і частині першій статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Закон України «Про державну податкову службу в Україні»визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону «Про державну податкову службу в Україні»державні податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя»віднесено виконання функцій, передбачених статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2,3,8,11,12,13,16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пунктом 1 статті 8 указаного закону встановлено, що державна податкова адміністрація Україні виконує функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Отже, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» державним податковим адміністраціям в областях надані повноваження щодо здійснення контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкових розрахунків за товари (послуги).
У відповідності до пункту 2 ст. 11 Закону № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) покладено на органи державної податкової служби. Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано ст.15, 16 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями.
Статтею 15 Закону передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/95 (із змінами та доповненнями) зазначено, що контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи.
Судом встановлено, що відповідно до направлень від 05.10.2009 р. № 824/243/-2302 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області ОСОБА_3, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області ОСОБА_4 проведена планова документальної перевірка ВАТ «Югтранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 23.10.2009 р. № 3465/23-02/03114945/188 (Т.1 а/с.9-47).
На підставі акту було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Київському районі м. Одеси від 04.11.2009 року № НОМЕР_1 на суму 94261, 98 грн. (Т.1 а/с.8).
В ході перевірки співробітниками ДПА в Одеській області були встановлені порушення:
1)п.п.3.1 п.3 Положення № 637 - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, у розмірі 42430, 16 грн.;.
Відповідно до пункту 3 п.п.3.1 Положення №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу(повернення) товарів, надання послуг,отримання (повернення) готівкових коштів.
Форму Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, а також Порядок його складання затверджено наказом ДПА України від 19.09.2003 р. №440 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та порядку складання вказаного Звіту».
Пунктом 6 зазначеного Порядку визначено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складається фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності.
Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером», бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти; доцільності проведених витрат та «Звіт затверджено», які підписуються керівником (податковим агентом).
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для їх бухгалтерського обліку та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, як первинний документ повинен бути складений з дотриманням вимог Порядку № 440 його складання та повинен мати такі обов'язкові реквізити, як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 № 436/95 (із змінами і доповненнями), у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів - у розмірі сплачених коштів.
За порушення п. 2.6 Положення № 637 передбачені фінансові санкції відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про порушення позивачем п.п.3.1. п.3 Положення № 637, а отже про правомірність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.
2) п.п.2.11 п.2 Положення № 637 - порушення порядку видачі готівки під звіт та її використання, а саме: видача відповідним особам готівкових коштів під звіт без звітування ними у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, у розмірі 207,327, 15 грн..
Позивач з приводу встановленого порушення в судовому засіданні зазначив, що авансові звіти у повному обсязі були надані перевіряючим, але не були розглянуті ними.
Згідно пп. 2.11 Положення НБУ №637 видача готівки під звіт здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 № 436/95 (із змінами і доповненнями), у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Суд, критично ставиться до наданих представником позивача у судовому засіданні доказів /оригіналів Звітів про використання коштів, наданих на відрядження (Т. 1а/с. 98-239; Т.2 а/с.1-259; Т.3 а/с.1-88) приймаючи до уваги те, що представником позивача не доведено факту надання саме цих оригіналів первинних документів які підтверджували б правомірність використання коштів наданих на відрядження при проведенні перевірки, а отже суд приходить до висновку що, на момент здійснення перевірки податковим органом відповідачем ці звіти не надавались.
Також, цей факт підтверджується і наданими в судовому засіданні Додатками до акту №1 та № 2 (Т.3 а/с.89-93), оскільки відомості наявні в додатках до Акту перевірки суперечать даним які містять оригінали Звітів про використання коштів.
Відповідно до положення ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо.
Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, цей критерій інакше може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Для забезпечення дотримання цього принципу доцільно, щоб у законодавчому акті чітко зазначалася мета, задля якої надається повноваження. Цілі закону часто можуть бути виведені з його назви, преамбули або загальних положень. Часто для зясування мети повноважень та цілей закону доцільно звертатися до пояснювальної записки відповідного законопроекту та матеріалів його обговорення. Якщо мету повноваження в законі не визначено, то слід виходити із загальної мети, яка визначена у статті 3 Конституції України, утвердження і забезпечення прав людини є головним обовязком держави.
Використання повноважень із неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії. Якщо рішення було прийнято для досягнення результатів, на які повноваження субєкта владних повноважень аж ніяк не спрямоване, таке рішення має бути визнано протиправним. Так, несумісним з метою повноваження можна визнати рішення місцевої влади провести ремонт на громадському майдані, де заплановано проведення законних акцій протесту, для того, щоб їм перешкодити, хоча потреби у такому ремонті немає. Так само несумісним з метою повноваження можна визнати рішення керівника органу про ліквідацію посади в органі і звільнення у звязку з цим державного службовця з цієї посади, якщо таким рішенням керівник органу хотів лише позбутися «небажаного»співробітника.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від субєкта владних повноважень враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Субєкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дій розумно (розсудливо). Під нерозсудливими (інакше безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю субєкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден субєкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обовязків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.
За таких обставин суд вважає, що висновки, які зроблені відповідачем у акті перевірки від 23.10.2009 року № № 3465/23-02/03114945/188 відповідають дійсним обставинам справи, в силу чого згідно зі ст. 70 КАСУ приймаються судом, як належні докази виявлених порушень позивачем зазначених вище положень чинного законодавства України, що вказує на правомірність прийнятого спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 04.11.2009 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси, в наслідок чого позов задоволенню не підлягає.
Згідно статті 9 ч. ч. 1,2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Югтранс»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі пяти діб.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Югтранс»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити в повному обсязі.
28 лютого 2011 року .
/
Судебное решение № 51397885, Одеський окружний адміністративний суд было принято 28.02.2011. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 3359/10/1570. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: