Постановление суда № 51372322, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/44321/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 826/360/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Стейл Фасад"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.12.2013 №0008412208.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Альтаір Компані" за період з 01.01.2011 по 01.09.2013, складено акт № 2476/26-59-22-08-15/37615338 від 23.12.2013, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у сумі 183815,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 31.12.2013 було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0008412208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 229 769,00 грн., а саме: за основним платежем в розмірі 183 815,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 954,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - TOB "Альтаір Компані" на виконання умов договорів підряду, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема: довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт; видатковими накладними; податковими накладними; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо транспортно-експедиційних послуг, за якими здійснювалась передача придбаних позивачем матеріалів TOB "Альтаір Компані", яке виконувало роботи на об'єктах будівництва.

Слід зазначити, що при укладанні договорів, TOB "Альтаір Компані" було надано копії виписки свідоцтва платника податку на додану вартість підприємства та зазначені договори, скріплені оригінальною печаткою підприємства і підписані особою, дані про яку містились в ЄДР в якості керівника.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з TOB "Альтаір Компані", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль