№ 51357521, 21.09.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4520/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Одеса

09год.00хв.

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, встановив наступне.

До суду надійшла адміністративна позовна заява Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, адреса: 66300 АДРЕСА_1) одержувач - УДКСУ у Котовському районі ГУДКСУ в Одеській області код 37984302, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011 м. Одеса, 1020 грн. 00 коп. - заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, код платежу 18050400 р/р 31413699700019.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 являється платником податків та зборів, знаходиться на податковому обліку в Котовській ОДПІ з 03.07.2013р. за №150413106696.

Так, на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 05.09.2013р., поданої останнім до податкового органу, ФОП ОСОБА_1 був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

17.11.2014 року фахівцем податкового органу було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової декларації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт від 17.11.2014 року за №001467/15-04-17-02/НОМЕР_2 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1». Перевіркою встановлено порушення з боку відповідача пп. 54.3.1. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, а саме платником порушено граничний термін подання податкової декларації за 3 квартал 2013 року, граничний термін подання якої до 11.11.2013 року, фактично відповідачем декларація за 3 квартал 2013 року не подана.

На підставі акту перевірки від 17.11.2014 року податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000011702 від 05.01.2015 року на суму 1020,00 грн..

Копія акту перевірки та податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Отже, заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у ФОП ОСОБА_1 виникла 18.02.2015 року в результаті несплати донарахованої штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0000011702 від 05.01.2015 року в сумі 1020,00 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 19.02.2015 року №121-23 на суму 1020,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Згідно п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п.295.1 ст.295 ПК України).

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно із ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області подані наступні докази, які досліджені судом:

- копія виписки з ЄДР;

- копія заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.09.2013р.;

- розрахунок податкового боргу зі сплати основного податку;

- копії корінця податкової вимоги форми «ф» від 19.02.2015 року №121-23, виставленої ФОП ОСОБА_1, з доказами направлення;

- копія акту перевірки та копія податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку станом на дату подання позову становить 1020,00 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст. ст.158-162, 183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, адреса: 66300 АДРЕСА_1) одержувач - УДКСУ у Котовському районі ГУДКСУ в Одеській області код 37984302, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011 м. Одеса, 1020(одна тисяча двадцять)грн. 00коп. - заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, код платежу 18050400 р/р 31413699700019.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.183-2 КАС України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян