Постановление суда № 51320842, 16.10.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№760/22074/14-ц

Справа№2-6710/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 р. суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_2 про повернення банківського вкладу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом в якому просили стягнути з відповідача на користь позивача та третьої особи 20714,66 доларів США у вигляді коштів за договором банківського вкладу №2620/09/197068; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25800 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн. та судовий збір.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначила обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Статтею 34 ЦПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.

Так, третя особа заявляючи до відповідача вимогу про повернення банківського вкладу, не чітко викладено зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує свої вимоги. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судовго розгляду, преявивши позов до однієї чи обох сторін, однак вступають у процес, що вже розпочався. Провадження у справі не відкрито.

Таким чином, позивачу слід визначитися з учасниками процесу та з позовними вимогами. Визначити яку суму вкладу позивач просить стягнутит на її користь, а яка сума вкладу підлягає стягненнню на користь третьої особи.

Крім того, позивач в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", позивачем не зазначено посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування її міркувань, з яких вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій нею сумі.

Так, позивач, заявляючи до відповідача вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди, яку вона оцінила у 4000,00 грн., не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких їй заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв'язок між цими подіями.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_2 про повернення банківського вкладу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.