Постановление суда № 51266366, 05.06.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-2065/13

№760/3993/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Гайдайчук О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Біофарма", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-біотехнологічний центр "Ензифарм", Державного підприємства "Ензим", ОСОБА_3, Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання права власності на патенти, визнання патентів недійсними, внесення відповідних змін щодо власника патентів та відшкодування збитків і шкоди, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

В судовому засіданні представниками позивачів в порядку ст.ст. 130, 137, 198 ЦПК України заявлено про необхідність витребування доказів, які знаходяться в розпорядженні ПрАТ "Біофарма", ТОВ "Національний біотехнологічний центр "Ензифарм", ДП "Ензим", ПрАТ "Ензим", Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства охорони здоров'я України, ДП "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", Державної інспекції України по контролю за цінами, а також Господарського суду Вінницької області, відповідно до клопотання (а.с. 229-231).

Представник Державної служби інтелектуальної власності України проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши про його невідповідність вимогам, встановленим ч. 2 ст. 137 ЦПК України. Також вказала, що частина доказів, які вказані представником позивачів в поданій заяві, не існує взагалі.

Представник Приватного акціонерного товариства "Біофарма", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-біотехнологічний центр "Ензифарм" та ОСОБА_3 також проти задоволення заяви заперечувала з тих же мотивів.

Решта осіб, які беруть участь у розгляді справи, в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників з приводу заяви про витребування доказів, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України у заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Проте подана представниками позивача заява не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки не містить конкретного зазначення доказів, які вимагаються, а також викладу обставин, які можуть підтвердити докази, що вимагаються представниками.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованості поданої заяви та необхідності відмовити в її задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 137, 168, 208, 209, 292, 293 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребовування доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: