Постановление суда № 51228906, 29.04.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.04.2015

Справа № 334/1881/15-ц

Провадження № 2/334/1259/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної кредитної спілки Довіра про стягнення суми відсотків,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Запорізької обласної кредитної спілки Довіра про стягнення суми відсотків.

У поданому до суду належним чином оформленому клопотанні, позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на все майно, що належить Запорізькій обласній кредитній спілці Довіра та кошти, що зберігаються на розрахункових рахунках Запорізької обласної кредитної спілки Довіра.

Дослідивши подану заяву та додані до позову матеріали, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває, в день її надходження, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що позивач, у своїй заяві про забезпечення позову, не конкретизував на що саме необхідно накласти арешт, а також не надав жодного доказу наявності будь-якого майна та коштів, які належать Запорізькій обласній кредитній спілці Довіра.

За таких обставин неможливо визначити перелік майна, відносно якого можуть бути встановлені заходи забезпечення позову, а також співмірність вартості цього майна із заявленими позовними вимогами.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався з даною заявою до суду та ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року у задоволенні заяви було відмовлено.

З огляду на встановлені судом обставини, у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної кредитної спілки Довіра про стягнення суми відсотків відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Нікітенко Н. П.