Постановление суда № 51118715, 08.01.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/28397/13-ц

Провадження № 2-591/14 р.

У Х В А Л А

/залишення позову без руху/

08 січня 2014 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати подію - дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 24.04.2012 року, страховим випадком та стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 58`508,77 гривень і судові витрати.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставин, наявність підстав для звільнення від доказування.

В прохальній частині позовної заяви позивач зазначив, що просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в сумі 58`508,77 гривень.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що між ним і відповідачем 15.02.2012 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 022-75801416. 24.04.2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої його автомобіль було пошкоджено, чим йому завдана матеріальна шкода в розмірі 58`508,77 гривень. Враховуючи, що відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При цьому, позивач в позовній заяві не зазначив якими доказами підтверджується кожна обставина на яку він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема: не зазначено якими доказами підтверджується розмір заподіяної шкоди з врахуванням умов, укладеного між сторонами договору добровільного страхування, не зазначені докази на підтвердження того, що в результаті ДТП, що мала місце 24.04.2012 року, були пошкоджені і підлягали заміні саме ті деталі, які були придбані позивачеві відповідно до товарних чеків, доданих до позовної заяви, не зазначені докази на підтвердження того, що ці деталі підлягали заміні, а не ремонту.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, укладеного між сторонами 15.02.2012 року, за яким визначено порядок та умови виплати страхового відшкодування у випадку настання страхової події.

Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом його автомобіля, що підтверджується товарними чеками.

При цьому, визначаючи суму яку позивач просить стягнути з відповідача як суму страхового відшкодування, позивачем дана сума зазначена без врахування особливостей визначення суми страхового відшкодування, встановлених умовами укладеного сторонами Договору добровільного страхування від 15.02.2012 року.

Таким чином, позивачем не зазначено докази на підтвердження кожної обставини на яку він посилається як на підставу своїх вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовними вимогами як майнового, так і немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (229, 40 грн.), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати ( 229, 40 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3`441, 00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312122 06700010, утримувач коштів УДК СУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019, Код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Всупереч зазначених вимог, позивачем не здійснена оплата судового збору з позовних вимог немайнового характеру.

За таких обставин позивачеві необхідно оплатити судовий збір: в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто в сумі 229,40 гривень за позовні вимоги немайнового характеру на зазначені вище реквізити та надати суду оригінал відповідної квитанції.

Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, у випадках, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він повинен зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Виходячи з наведеного вище, суддя дійшла до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, не оплачена судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви в новій редакції, оплати судового збору, та роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: