№ 51008394, 11.10.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 5665/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року м.Одеса

о 15год.25 хв.

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

СуддіХарченко Ю.В.

при секретарі Щербан В.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ВАТ «Іллічівський завод ЗБК» ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності від 01.04.2009р. №юр-968.

Від відповідача: ДПІ у Приморському районі м.Одеси ОСОБА_2- діючий на підставі довіреності від 03.09.2010р. №67313/Б/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589 459,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Іллічівський завод ЗБК»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,3грн., посилаючись на те, що Підприємство здійснює реалізацію продукції власного виробництва, тому згідно з приписами ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» звільняється від застосування реєстраторів розрахункових операцій, отже висновки, зазначені податковим органом в акті перевірки необґрунтовані та безпідставні.

Відповідач ДПІ у Приморському районі м.Одеси з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№24543 від 26.07.2010р.), наголошуючи, зокрема, на правомірність винесення оскаржуваного позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360, з огляду на порушення ВАТ «Іллічівський завод ЗБК»вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв»язку з чим просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

17.07.2009р. фахівцями ДПІ у Приморському районі м.Одеси на підставі направлень від 29.05.2009р. №000830/818, від 25.06.2009р. №000910/967, виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси, була здійснена планова виїзна перевірка ВАТ «Іллічівський завод ЗБК»з питань дотримання вимог податкового законодавства.

За наслідками вказаної перевірки був складений акт №8983/23-1/01374582 від 17.07.2009р. «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Іллічівський завод ЗБК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.».

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Приморському районі м.Одеси на підставі акта перевірки №8983/23-1/01374582 від 17.07.2009р. було прийнято рішення від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,3грн., у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями).

Не погоджуючись з означеним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 22.07.2009р. №0008122360, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 прийняте неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного законодавства України, виходячи з наступного.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Як зясовано судом та підтверджується матеріалами справи, фахівцями ДПІ у Приморському районі м.Одеси проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»з питань дотримань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт перевірки №8983/23-1/01374582 від 17.07.2009р, в якому, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, на думку, суду, дана позиція відповідача є безпідставною та такою, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства України, з урахуванням наступного.

Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ст.1 означеного Закону встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Як встановлено судом, позивач згідно з Державним класифікатором України 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД) здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 26.61.0 - Виробництво виробів з бетону для використання в будівництві, що підтверджується наявною у справі Довідкою Головного управлінням статистики в Одеській області АА N223167.

Згідно з п.2.2 наявного у матеріалах справи Статуту ВАТ «Іллічівський завод ЗБК», предметом діяльності Підприємства є, зокрема, виробництво і реалізація бетону, готового до застосування для різних користувачів, у тому числі для власних потреб; виробництво і реалізація виробів з бетону для будівництва, у тому числі, виробництво будівельних робіт з бетону, цементу та штучного каменю: плиток, плит, цегли, панелей, щитів, листів, труб, стовпів, тощо, виробництво збірних будівельних конструкцій з цементу, бетону та штучного каменю; виробництво готових до використання бетонних сумішей та будівельних розчинів; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу, цементу, штучного каменю: скульптур, меблів, барельєфів, горельєфів, ваз, горщиків для квітів, тощо.

Як з»ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, наданими позивачем до суду, позивачем під час здійснення реалізації продукції власного виробництва розрахунки проводяться у касі підприємства з обовязковим оформленням прибуткових касових ордерів відповідно до п.3.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N40/10320 (із змінами та доповненнями).

Таким чином, з урахуванням приписів п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивач при здійсненні продажу продукції власного виробництва не повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Водночас, беручи до уваги наведене, а також те, позивач не повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій та вести книгу обліку розрахункових операцій, застосування відповідачем до ВАТ «Іллічівський завод ЗБК»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 589459,3грн., на підставі п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неправомірним та безпідставним.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси, викладені у письмових запереченнях та доповненнях до заперечень на адміністративний позов.

Частиною другою статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову, не довів суду правомірність та ґрунтовність прийняття оскаржуваного позивачем рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,30грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст.105 КАС України позивач у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»в розмірі, визначеному з урахуванням ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст..ст.71,72, ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними та скасування рішенння про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,30грн.задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,30грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»(68093, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Винокурова,1; код ЄДРПОУ 01374582) судовий збір у сумі 3(три)грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею «11»жовтня 2010р.

Суддя Харченко Ю.В.

1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними та скасування рішенння про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,30грн.задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009р. №0008122360 на загальну суму 589459,30грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Іллічівський завод ЗБК»(68093, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Винокурова,1; код ЄДРПОУ 01374582) судовий збір у сумі 3(три)грн. 40 коп.

11 жовтня 2010 року