Постановление суда № 50947448, 30.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

30 травня 2012 р. 2а/0470/5860/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С. , перевіривши матеріали позовної заяви Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення №0003 від 05.01.2012р. про скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго»до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення №0003 від 05.01.2012р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Враховуючи вищевикладене. суд дійшов висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна склада майна позивача, є майновими.

Зазначена правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. №165 1 1 13-12.ГІ. З ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Законом України «Про судовий збір»(далі Закон) визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Ст. 2 Закону передбачено, що платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Розмір ставок судового збору визначається ст. 4 Закону відповідно до якої судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго»при подачі адміністративного позову сплатило судовий збір за подання позову не майногово характеру у суммі 32грн. 82коп.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 Закону, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, становить 1 відсоток від майнових вимог, але не менше 0.1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, судовий збір повинен складати 136грн. 70 коп.

Таким чином, позивачем не дотримано вимоги частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 107. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення №0003 від 05.01.2012р. про скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 20 червня 2012 р..Недоліки адміністративного позову можуть бути усунені шляхом:

-Надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 103грн. 88коп. визначеному чинним законодавством України, за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська. Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ: 37989253; р/р: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації 22030001; банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ; МФО 805012.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені ст. ст. 186 і 254 Кодексу адмін і страти вного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1