Решение № 5071821, 14.10.2008, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-2161/2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

при секретарі - Лутицькій Л.І.,

за участю представника позивача - Кузіної А.В.,

відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Госпрозрахункової житлово-комунальної дільниці №15 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ГЖЕД №7 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості сум витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з травня 2003 року по квітень 2008 року в сумі 1542 грн. 72 коп.

В судовому засіданні представник позивача Кузіна А.В. позов підтримала в повному обсязі, просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача 1542 грн. 72 коп. заборгованості з витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з травня 2003 року по квітень 2008 року. Пояснила суду, що будинок АДРЕСА_1, в якому проживають відповідачі, перебуває на балансі позивача. Хоча письмового договору про надання відповідачам послуг на утримання будинку та прибудинкової території позивачем не укладалося, але позивачем послуги надавались, відповідачі такі послуги отримували, хоча це і заперечують. Вважає, що відповідачі як власники квартири, зобов'язані брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території. Крім того, відповідачі приймали послуги, що надаються позивачем, від отримання цих послуг не відмовлялись. Тому просила позов задовольнити. Звернула увагу суду, що не оплачуючи надані їм послуги, відповідачі самі позбавляють ГЖЕД можливості в повному та достатньому обсязі обслуговувати будинок.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечили. Вважають, що оскільки між сторонами немає відповідного договору, вони нічого не повинні сплачувати позивачу. Крім того, ГЖЕД №7 ніякі послуги їм не надаються. Відповідачі не користуються баками для сміття, що обслуговує позивач, - вони викидають сміття в інші баки. Двір біля їх під'їзду не прибирається. Оскільки від позивача вони ніяких послуг не одержували, то й не повинні за них платити. Тому в задоволенні позову просять відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача ГЖЕД №7 та ним обслуговується.

Квартира АДРЕСА_2 на праві власності належить відповідачу ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 08.02.2000 року (а.с.26).

При цьому договору про обслуговування будинку та прибудинкової території сторонами не укладалось.

Але однією стороною - позивачем по справі ГЖЕД №7 - надавались другій стороні - відповідачу по справі власнику квартири ОСОБА_1 послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, відповідач зазначені послуги приймала, але не оплачувала. Від отримання послуг відповідач не відмовлялась.

Відмовляючись оплачувати послуги ГЖЕД №7 по утриманню будинку та прибудинкової території відповідач діє недобросовісно та всупереч норм чинного законодавства.

При цьому суд вважає, що разом з виникненням у відповідача ОСОБА_1 права власності на квартиру у неї виник і обов'язок брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території.

Фактично з виникненням у відповідача права власності на квартиру між нею позивачем виникли відповідні правовідносини з утримання будинку та прибудинкової території.

До такого висновку суд приходить, виходячи з наступного.

До такого висновку суд приходить на підставі ч.2 ст.382 ЦК України, згідно якої власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Тобто, внаслідок виникнення у неї права власності на квартиру у багатоквартрному будинку у відповідача виникло право спільної сумісної власності з іншими власниками квартир у цьому будинку, в тому числі і з відповідчем, на його окремі елементи та загальні інженерні конструкції.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому суд приходить до висновку, що відповідач як власник квартири у багатоквартирному будинку та відповідно як співвласник будинку зобов'язана утримувати як свою квартиру, так і будинок, в якому ця квартира розташована.

Чинним законодавством передбачена також і форма участі власника квартири в утриманні будинку та прибудинкової території, а саме - через внесення коштів на рахунок відповідної ГЖЕД.

Крім того, відповідно до п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 власник квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Такі ж норми містить і п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Тобто, законодавством передбачена активна позиція власника квартири у правовідносинах з утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, суд враховує, що не сплачуючи на рахунок позивача плату за послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, відповідачі позбавив позивача фінансової можливості оплачувати необхідні роботи та матеріали на обслуговування будинку.

При перевірці суми заборгованості суд бере до уваги, що протягом спірного періоду правовідносини з житлово-комунального обслуговування населення крім інших нормативних актів регулювались відповідними розпорядженнями голови Полтавської обласної державної адміністрації, якими закріплювались тарифи на житлово-комунальні послуги.

Згідно вказаних тарифів квартирна плата та плата за утримання будинків та прибудинкових територій для населення, що мешкає в будинках, обладнаних ліфтами, з 01.04.2000 року становила 0,37 грн. за 1 м² загальної площі у місяць з врахуванням ПДВ, з 01.03.2008 року - 0,886 грн. за 1 м².

Загальна площа належної відповідачу ОСОБА_1 квартири становить 66,4 м².

Тому розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території мешканців квартири АДРЕСА_2 в період з січня 2003 року по 01.03.2008 року становив 24,57 грн. на місяць (66,4 м² (заг.площа квартири) х 0,37 грн. (за 1 м² заг.площі), в період з 01.03.2008 року становить 58,83 грн. на місяць (66,4 м² (заг.площа квартири) х 0,886 грн. (за 1 м² заг.площі).

Наведений позивачем розрахунок заборгованості виконаний з врахуванням затверджених тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином судом встановлено, що на день розгляду справи судом загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за період з травня 2003 року по квітень 2008 року становить 1542 грн. 72 коп.

Відповідачі посилались на наявність у них права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2, як на таку, що придбана під час шлюбу. Але враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на право власності на ім'я ОСОБА_2, суд вважає, що стороною в правовідносинах з утримання будинку та прибудинкової території є ОСОБА_1, а тому заборгованість з оплати таких витрат має бути сплачена нею.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки від сторін до суду не надходило таких заяв, при винесенні рішення в зазначеній справі позовна давність не застосовується.

Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ГЖЕД №7 необхідно стягнути суму заборгованості у розмірі 1542 грн. 72 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, сплачені позивачем при подачі позову до суду. Всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму у розмірі 1572 грн. 72 коп.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути державне мито у розмірі 51 грн.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Чаір, Монголія, проживаючої АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер не встановлений, на користь Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №15 (м.Полтава, вул.Зіньківська, 7, ідентифікаційний код 13961770) суму в розмірі 1572 грн. 72 коп.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51 грн.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий О.А.Самсонова