Решение № 5070121, 12.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2009 р. Справа № 07/243-09

вх. № 6465/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Михайлик Л.Г., дов. № 10/04-01 від 10.04.09 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "ТД "Комспек", м. Київ

до ДП МОУ Харківський завод залізобетонних виробів, м. Харків

про стягнення 13000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Комспек" звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" 13000,00 грн. заборгованості та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

У судовому засіданні 12.10.09 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 12500,00 грн. заборгованості, через оплату відповідачем 500,00 грн. До вказаної заяви позивачем надано суду докази оплати відповідачем 500,00 грн. заборгованості 01.10.09 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду. Враховуючи викладене, судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар (щебінь) на суму 37615,26 грн., що підтверджується накладна № 17/09-5 від 17.09.08 р. (а.с.11).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідач частково погасив вартість поставленого позивачем товару в сумі 24615,26 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, доданими до матеріалів справи (а.с.12-15).

Сторонами не було встановлено строку та порядку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист - вимогу (вих. № 12/03-002 від 12.03.09 р.) (а.с.19) про оплату заборгованості в сумі 13000,00 грн. у десятиденний строк.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати 13000,00 грн. заборгованості виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 12500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 12500,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 31.03.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладною № 17/09-5 від 17.09.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 12500,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" (вул. Котлова, 220, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 08494527, р/р 26008301780011 в Червонобаварському відділенні Промінвестбанку України м. Харкова) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Комспек" (вул. Деревообробна, 12, блок 1, оф. 2К01, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 34288118, р/р 260062136 в ВАТ "Кредитпромбанк", м. Київ, МФО 300863) 12500,00 грн. заборгованості, 130,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 15 жовтня 2009 року.