Решение № 5008570, 25.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.09 Справа№ 26/191

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Валпекс”, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів

про: стягнення 19 926,59 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Кучер В.М. –юрисконсульт (довіреність б/н від 25.05.2009 р.

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Валпекс”, м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів про стягнення 19 926,59 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 12.08.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4627077.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивач на підставі довіреностей серії НБВ № 408327 від 27.09.2007 р., серії ЯПС № 073483 від 16.01.2009 р., серії ЯПС № 070620 від 03.02.2009 р. по товарно-транспортним накладним № 5895 від 27.09.2007 р. на суму 238,98 грн., № 5896 від 27.09.2007 р. на суму 694,58 грн., № 110 від 15.01.2009 р. на суму 717,00 грн., № 112 від 15.01.2009 р. на суму 771,84 грн., № 114 від 15.01.2009 р. на суму 608,20 грн., № 115 від 15.01.2009 р. на суму 95,16 грн., № 116 від 15.01.2009 р. на суму 2 030,64 грн., № 591 від 03.02.2009 р. на суму 13 954,18 грн., поставив відповідачу товар на загальну суму 19 110,58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

01.04.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про виконання платіжних зобов’язань у вигляді суми основного боргу в розмірі 18 303,52 грн., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 18 303,52 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 457,59 грн. та 3% річних в розмірі 165,48 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн. у зв’язку з тим, що при невиконанні відповідачем свого обов’язку перед позивачем щодо оплати отриманого товару, останній не міг належним чином виконувати свої зобов’язання перед третіми особа, а отже постраждала його ділова репутація.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем не зазначено в чому постраждала його ділова репутація, а отже у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 1 000,00 грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів, вул. Городоцька, 359 (код ЄДРПОУ 31895563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Валпекс”, м. Київ, вул. Куренівська, 2-б (р/р 2600511892001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, код ЄДРПОУ 30190121) 18 303 грн. 52 коп. основного боргу, 457 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 165 грн. 48 коп. –3% річних, 189 грн. 27 коп. державного мита та 299 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя