Решение № 4991875, 07.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2009 р.

Справа № 07/123-38

за позовом Приватного підприємства «Терра-Пак», смт.Красне Буського району Львівської області

до відповідача Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер», м.Луцьк

про стягнення 7875грн. 74коп.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача : Токарчук В.М., довіреність від 01.09.09р.

від відповідача : н/з

Суть спору: Позивач – ПП «Терра-Пак» просить стягнути з відповідача – ВКФ у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер» 7875,74грн., в тому числі 7038,99грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору №11 купівлі-продажу від 07.04.2009р., 639,68грн. пені, 84,45грн. – 3% річних та 112,62грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 11.09.2009р.

Крім того, позивач надав суду як доказ отримання відповідачем позовної заяви з додатком повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.09.2009р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

07.04.2009р. між позивачем – ПП «Терра-Пак» (Продавець по договору) та відповідачем – ВКФ у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер» (Покупець по договору) укладений договір №11 купівлі-продажу, згідно якого Продавець зобов’язувався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

На підставі довіреності ВКФ у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер» №256 від 13.04.2009р., виданої на ім’я Панило О.М. відповідач отримав у позивача згідно видаткової накладної №РН-0000277 від 13.04.2009р. товар (скотч 48*66 з логотипом у кількості 1534шт) на загальну суму 13038,99грн.

Відповідно до п.5.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється Покупцем у формі 100% передоплати, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця.

На виконання своїх зобов’язань відповідач згідно банківської виписки від 21.04.2009р. провів оплату отриманого товару лише на суму 6000грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 7038,9грн.

04.06.2009р. з метою добровільного врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №24/3/1 з вимогою оплатити заборгованість, яку відповідач залишив без задоволення.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору заборгованість відповідача у сумі 7038,99грн. не погашена, не оспорена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем умов оплати товару, Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облакової стаки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, згідно розрахунку позивача за прострочення оплати з відповідача слід стягнути 639,68грн. пені за період з 14.04.2009р. по 31.08.2009р., 84,45грн. – 3% річних за період з 14.04.2009р. по 14.06.2009р. та 112,62грн. інфляційних втрат за період з травня 2009р. по липень 2009р.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. 692 ЦК України ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер» (м.Луцьк вуо.Володимирська, 57а, п/р260013011613 в філії ВЦВ «Промінвестбанку» МФО 303138, п/р26007232089001 в ВГРУ КБ «Приватбанк» м.Луцька МФО 303440, ІПН 003820203173, св-во платника ПДВ №02821193) на користь Приватного підприємства «Терра-Пак» (80560, смт.Красне Буського району Львівської області вул..Л.Українки, 13, код ЄДРПОУ 35400640, п/р 26004053806371 у ЗГРУ КБ «Приватбанк» м.Львова МФО 325321, ІПН 354006413150, св-во платника ПДВ №100073691) 7875,74грн. (в тому числі 7038,99грн. заборгованості, 639,68грн. пені, 84,45грн. – 3% річних та 112,62грн. інфляційних втрат), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя