Постановление суда № 49807797, 01.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №653/331/15-ц Головуючий в суді І інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження 22ц/791/2091/15 Доповідач: Чиркова К.Г.

Категорія: 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року вересня місяця 01 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

ОСОБА_2

при секретарі: Гурові Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 червня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись, на те, що 16.04.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 8140 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою 30% річних за користування грошовими коштами на суму залишку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_3 покладених на нього зобовязань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування коштами належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 31.12.2014 року має заборгованість у розмірі 12488,35грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 8250,20 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2767,28 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 400 грн., штрафу 500 грн. фіксована частина, 570,87 грн. процентна складова.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 12488,35 грн. та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 02 червня 2015 року позов задоволено.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2008 року в сумі 12488,35грн., а також судові витрати в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафів скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу відмовити, зазначаючи, що суд не звернув увагу на вимоги закону про неможливість застосування подвійної відповідальності за одне й те саме порушення і не зясував чи нараховані штрафи позивачем в межах строку позовної давності.

Письмові заперечення на подану апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.04.2008 року сторони уклали кредитний договір, за умовами, що викладені у заяві ОСОБА_3 та Умовах і правилах надання банківських послуг, відповідачу надано кредит сумі 8140 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою 30% річних за користування грошовими коштами на суму залишку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, яка видана строком на два роки (а.с. 7-14).

За умовами цього договору ОСОБА_3, як позичальник, зобовязувався погашати кредитну заборгованість не пізніше останнього дня місяця, вказаного на кредитній картці, сплачувати щомісячні проценти за користування кредитними коштами, пеню за несвоєчасне повернення кредиту, комісію та штрафи за порушення строків платежів за грошовими зобовязаннями, що передбачено п.п.5.4, 6.5, 8.6 Правил користування платіжною карткою, що є складовою частиною кредитного договору.

Пунктом 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, він зобовязаний сплачувати банку штраф у розмірі 500грн. плюс 5% від суми позову.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_3 покладених на нього зобовязань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування коштами належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12488,35 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 8250,20 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2767,28 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 400 грн., штрафу 500 грн. фіксована частина, 570,87 грн. процентна складова.

Як вбачається із заяви позичальника строк дії виданої відповідачу при укладені договору платіжної картки визначено квітнем 2010 року (а.с. 7).

Надана банком інформація щодо руху коштів по кредиту свідчить про те, що ОСОБА_3 продовжував користуватися кредитним коштами поза межами дії платіжної картки, здійснюючи, у тому числі погашення боргу в грудні 2013року, що визнається відповідачем.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не виконав визначені кредитним договором зобовязання, а надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості не спростовані відповідачем, судом першої інстанції позовні вимоги банку задоволені.

Рішення суду в частині стягнення судом на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі 8250,20 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 2767,28 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 400 грн, відповідачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції відповідно до положень ст.303ЦПК України не перевіряється.

Доводи апелянта про те, що суд задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафу не зясував, коли у позивача виникло право на стягнення штрафу та не перевірив правильність подвійного нарахування штрафу, колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на наступне.

За змістом ч.3 ст.267ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до суду першої інстанції із заявою про застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення штрафу.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених в постанові, прийнятій 11.02.2015року за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.355ЦПК України, які є обовязковими для суду при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, яка може бути розглянута апеляційним судом на стадії апеляційного провадження, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті спору (справа №6-246цс 14).

Враховуючи, що ОСОБА_3 із заявою про застосування позовної давності до суду першої інстанції не звертався, а тому апеляційним судом на стадії апеляційного провадження не може бути вирішено питання щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення штрафу.

Необґрунтованим, на думку колегії суддів, є посилання апелянта на подвійне стягнення штрафу, оскільки визначений за умовами договору штраф за порушення грошового зобовязання складається із 500 грн. (фіксована частина) та плюс 5% від суми позову ( 570,87 грн. процентна складова).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 червня 2015 року в оскарженій частині залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів з дня проголошення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Суддів: