Постановление суда № 49758879, 07.09.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.,

Суддів : Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

Секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення вкладу,

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 депозитний вклад за договором №300131/168481/1-15 від 06 лютого 2015 року в сумі 16700 (шістнадцять тисяч сімсот) грн. та 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 85 коп. відсотків по договору, всього 16939 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 85 коп.

Ухвалою цього ж суду від 22 липня 2015 року заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У поданій на заочне рішення апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлене без належного дослідження всіх доказів, які мають значення по справі, оскільки до уваги було взято тільки розрахунки, подані позивачем, що ставить під сумнів їх правильність, представник відповідача не був присутній при розгляді справи по суті, а тому не мав можливості подати контр-розрахунки залишку депозитних коштів та інші докази.

Звертає увагу, що судом не було враховано ряду соціально-політичних аспектів, наявних на даний час в державі, які не тільки значно утруднюють, а й фактично унеможливлюють видачу клієнтам банку депозитних вкладів.

За наведених обставин просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а доводи викладені в ній не заслуговують на увагу, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Класік" №300131/168481/1-15 на строк з 6 лютого 2015 року по 6 березня 2015 року.

Сума вкладу становить 16700 гривень. Того ж дня кошти були внесені на депозитний рахунок. Процентна ставка за вкладом складає 21,50 відсотки річних. (а.с.4,5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Виходячи зі змісту зазначеної норми закону та ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Такі ж вимоги містить п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних операцій з юридичним і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року, зі змінами та доповненнями.

З матеріалів справи вбачається, що 06 березня та 14 квітня 2015 року ОСОБА_1 подавала до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заяви про видачу в повному обсязі суми вкладу, а також нараховані відсотки згідно договору. (а.с.6-8,11).

Таким чином, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» порушило умови договору банківського вкладу (депозиту) "Класік" №300131/168481/1-15 від 06 лютого 2015 року, а саме п.п.1,3,6 даного договору. (а.с.3)

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25 грудня 2013 року у справі №6-140цс13, відповідно до змісту ст.ст.526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідача повернути ОСОБА_1 за договором банківського вкладу №300131/168481/1-15 від 06 лютого 2015 року депозитний вклад в сумі 16700 грн. та відсотки по договору в сумі 239 грн. 85 коп.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не скористався наданими йому правами, не обґрунтував доводи своєї апеляційної скарги та не надав суду доказів на їх підтвердження. Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції наведених у рішенні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею чинності.

Головуючий І.М.Собіна

Судді С.В.Боймиструк

С.В.Хилевич