№ 497556, 21.12.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2006 № 26/312

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Рєпіної Л.О.

Моторного О.А.

при секретарі: Голюк Н.І.

За участю представників:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Лєвін В. О. – по довіреності.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дніпровський універмаг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2006

у справі № 26/312 (Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новинка"

до Закрите акціонерне товариство "Дніпровський універмаг"

про стягнення 6 079,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2006 р. у справі № 26/312 позов ТОВ “Торговий дім “Новинка” до ЗАТ “Дніпровський універмаг” про стягнення 6 079,32 грн. був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року було порушене апеляційне провадження у справі № 26/312, розгляд справи був призначений на 09.11.2006 року.

09.11.2006 року розгляд даної справи був відкладений до 13.12.2006 року у зв’язку з неявкою представників сторін.

13.12.2006 року представники сторін у судове засідання знову не з’явились у зв’язку з чим розгляд даної справи був відкладений до 21.12.2006 року.

21.12.2006 року представник позивача у судове засідання не з’явився.

Згідно ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, колегію встановлено наступне.

14.09.2004 року між ТОВ “Торговий дім “Новинка” (комітентом) та ЗАТ “Дніпровський універмаг” (комісіонером) був укладений договір комісії, відповідно до п. 1.1. якого комітент постачає, а комісіонер приймає для подальшої реалізації хутрові вироби, надалі – “товар”, від свого імені третім особам – покупцям за дорученням комітента.

Згаданий вище договір був підписаний від імені комітента директором Підвербецькою Д. В., а від імені комісіонера директором Касьяновою В. І.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що загальна сума товарів, що постачаються на комісію визначається згідно з накладними.

На виконання умов договору від 14.09.2004 року позивач поставив відповідачу згідно накладних № 370392 від 13.09.2004 року, № 370395 від 15.10.2004 року, № 370372 від 02.11.2004 року для реалізації покупцям на умовах комісійної торгівлі хутрові вироби на загальну суму 37 083,30 грн.

Згідно накладних № 29 та № 30 від 01.06.2005 р. відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на загальну суму 28 129, 60 грн. і переказав на його банківський рахунок кошти за реалізований споживачам товар у сумі 2 874,18 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що строк комісії починається з моменту постачання товару на склад комісіонера і закінчується моментом передачі його у власність покупцю.

У червні 2005 р. сторони провели звірку залишку нереалізованого товару, який було передано відповідачу на комісійну торгівлю, з’ясувалося, що весь товар реалізований споживачам.

Відповідно до п. 8.1. договору кошти, отримані від реалізації, переданого на комісію товару, комісіонер зобов’язаний переказувати на розрахунковий рахунок комітента в банку або вносити в касу протягом трьох банківських днів з моменту поступлення їх від покупця.

21.06.2005 р. позивач направив відповідачу претензію № 1 з вимогою сплатити в строк до 30.06.2005 р. заборгованість за реалізований товар у сумі 7 162,80 грн.

На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складала 6 079, 32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2006 року Дніпровським районним судом м. Києва була прийнята ухвала у справі № 2-1688/01-06 р., якою було ухвалено вважати Касьянову Валентину Іванівну недобросовісним набувачем, яка несе відповідальність по діям відповідача з 23.02.2001 року по 12.05.2006 року від свого імені.

У згаданому вище рішенні Дніпровського районного суду м. Києва було встановлено, що жодного визнання права Касьянової В. І. діяти від імені відповідача та будь-якої причетності Касьянової В. І. до відповідача не визначено. Виходячи з цього, Касьянова В. І. несе самостійну відповідальність за власні дії, у тому числі з майном і рахунком відповідача.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, відповідальність за невиконання зобов’язань з оплати товару за договором комісії від 14.09.2004 року повинна нести Касьянова Валентина Іванівна, а не ЗАТ “Дніпровський універмаг”.

Враховуючи викладене вище, колегія прийшла до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2006 р. у справі № 26/312 підлягає скасуванню, у позові ТОВ “Торговий дім “Новинка” слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2006 р. у справі № 26/312 – скасувати.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новинка” до Закритого акціонерного товариства “Дніпровський універмаг” про стягнення 6 079,32 грн. – відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Новинка” (77400, Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Вербова, 9; код ЄДРПОУ 32402713) на користь Закритого акціонерного товариства “Дніпровський універмаг” (02192, м. Київ, вул. А. Малишка, 39; код ЄДРПОУ 01564963) 51 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

3. Справу № 26/312 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Рєпіна Л.О.

Моторний О.А.