Постановление суда № 49667705, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/40259/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

до відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання протиправним та скасування попередження, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

16.04.2014р. з позовом про визнання протиправним та скасування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобов'язань від 7.04.2014р. №13 звернувся Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (далі Науковий центр). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у проведенні реєстрації зобов'язань та взятті на облік та винесено попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобов'язань №13 від 7.04.2014р. Посилаючись на протиправність дій Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі Держказначейство), Науковий центр просив задовольнити позов.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7.07.2014р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобов'язань №13 від 7.04.2014р. Зобов'язано Держказначейство здійснити дії щодо реєстрації зобов'язань за договорами № 0140/мтд і 0142/мтд закупівлі товарів, робіт та послуг у рамках проекту міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України від 25.03.2014р. та взяття їх на облік. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Держказначейство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях позивач вважає рішення судів законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Науковий центр залучений до виконання Угоди між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво в галузі ліквідації ядерної зброї, що підлягає скороченню в Україні, і створенні Комітету зі співробітництва в цих цілях від 2.03.1994р., якою передбачено здійснення закупівель за правилами, відмінними від законодавства України.

Надавши документи для проведення реєстрації зобов'язань за договорами, Науковий центр повідомив Держказначейство про укладення договорів від 25.03.2014р. №0140/мтд і 0142/мтд в рамках Міжнародної угоди та зазначено, зокрема, про закупівлю інструментів та матеріалів для обслуговування ділянки периметру та офісного обладнання, проте отримав відмову у реєстрації договорів.

Відмовляючи в реєстрації, відповідач послався на те, що придбаний товар відноситься до побутової техніки, а її придбання припинено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1.03.2014р. №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».

Здійснивши аналіз положень Міжнародної угоди між Урядом України та Урядом Японії, постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002р. №153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 7.12.2011р. №1301), постанови Кабінету Міністрів України від 1.03.2014р. №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», суди дійшли правильних висновків, що відповідачем незаконно віднесено товари, які закуповувались для реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, до побутової техніки, придбання якої припинено Постановою №65 та відмовлено у реєстрації та взятті на облік договорів закупівлі товарів, робіт та послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Міжнародної угоди, Японська сторона, у рамках законодавства Японії і у межах виділених нею фінансових ресурсів, надає Комітетові коштів для здійснення співробітництва на основі цієї Угоди. Ці кошти стають частиною коштів Комітету і витрачаються винятково для досягнення цілей, передбачених п. 1 ст. 1, а також для виконання завдань Комітету.

З матеріалів справи вбачається, що Науковий центр повідомляв відповідача, що процедури здійснення державних закупівель, передбачені міжнародними договорами України про співробітництво в галузі ліквідації ядерної зброї, що підлягає скороченню в Україні, відмінні від процедур, передбачених національним законодавством України.

Згідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

До п. 1 додатку до Постанови №65 внесені зміни, у відповідності до яких виключення з цього пункту становлять, зокрема, випадки придбання таких товарів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих на вказану мету як гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески.

Таким чином, зазначена побутова техніка не відноситься до побутової техніки, придбання якої припинено, а отже попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобов'язань від 7.04.2014р. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222,223,224,230,232,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7.07.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз