№ 49613714, 28.08.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 серпня 2015 р. Справа № 802/1911/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Волощук А.М.,

представника позивача:ОСОБА_1,

представника відповідача:ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці

до: Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України

про: визнання протиправними та скасування рекомендацій в частині, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці (далі КЕВ м. Вінниці) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування пунктів 3-6, 8, 18 рекомендацій Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України (далі Управління), викладених в аудиторському звіті № 234/3/15А від 21.03.2015 року, а також про визнання незаконними дій відповідача, які полягають у наданні висновку щодо нецільового використання коштів в сумі 31 250,10 грн. на закупівлю комплектуючих частин для комп'ютера.

Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що на виконання плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України на І півріччя 2015 року Управлінням було проведено фінансовий аудит та аудит відповідності діяльності КЕВ м. Вінниці за період з 01.03.2013 року по 01.02.2015 року, яким встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в аудиторському звіті від 06.02.2015 року № 234/3/15а з наданням рекомендацій, які підлягають обов'язковому виконанню. Однак, позивач не погоджується із висновками та рекомендаціями Управління та вважає їх протиправними і такими, що не підлягають виконанню. При цьому посилається на те, що дебіторська заборгованість у розмірі 252 114 грн. не може бути відновлена по бухгалтерському обліку, оскільки вже перебуває на позабалансовому обліку КЕВ м. Вінниці (клас "071-Списані активи та зобов'язання"). Крім того, неможливим є прийняття рішення (організація претензійно-позовної роботи) щодо встановлення винних посадових осіб у взятті небюджетних зобов'язань для відшкодування збитків у розмірі 175 320,44 грн., оскільки на даний час триває досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12015020010000078 за заявою КЕВ м. Вінниці про вчинення злочину, передбаченого ст. 358 КК України відносно колишнього начальника ОСОБА_3 та директора ПП "Тандем СВ" ОСОБА_4 Відтак, до закінчення слідства та винесення вироку судом встановлені відповідачем факти порушення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань та взяття бюджетних зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань є надуманими. Також позивач зазначає, що оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовим комісаріатом, здійснюється за рахунок виділених асигнувань, передбачених у державному бюджеті для Міністерства оборони України. Отже, висновок Управління та похідна з нього рекомендація про укладення договору оренди та договорів на відшкодування комунальних послуг є необґрунтованою. Крім того, під час опрацювання рекомендацій відповідача про обстеження металевих споруд площею 154 кв.м. та 187 кв.м., що перебувають на базі позивача у м. Вінниці по вул. Чехова, 8, встановлено, що ці споруди належать працівнику відділу ОСОБА_5 та станом на даний час демонтовані і вивезені з території бази. Рекомендація щодо проведення інвентаризації дров паливних у місцях зберігання та визначення потреби на 2015 рік є недоцільною, оскільки такі дії вже проведені. Крім того, позивач вважає безпідставною вимогу Управління щодо обліку заборгованості зі сплати неустойки за несвоєчасне повернення ФОП ОСОБА_6 переданого йому в оренду майна в сумі 51 358,66 грн., адже умовами договорів оренди № 2/2003 та № 3/2006 не передбачено право КЕВ м. Вінниці здійснювати нарахування такої неустойки. Також позивач не погоджується із висновком Управління щодо нецільового використання бюджетних коштів на загальну суму 31 250,10 грн., які містяться в аудиторському звіті, оскільки керівництвом КЕВ м. Вінниці у травні 2014 року фактично було придбано комплектуючі до комп'ютерів, а не самі комп'ютери.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві та доповненнях до неї. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов заперечив з мотивів, наведених у письмових запереченнях (а.с. 153-161). Наполягає на тому, що при проведенні фінансового аудиту та аудиту відповідності діяльності КЕВ м. Вінниці Управління діяло правомірно, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Встановлено, що на виконання плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України на І півріччя 2015 року Управлінням було проведено фінансовий аудит та аудит відповідності діяльності КЕВ м. Вінниці за період з 01.03.2013 року по 01.02.2015 року.

За результатами аудиту складено Звіт від 06.02.2015 року № 234/3/15а, яким зафіксовано ряд порушення вимог чинного законодавства та недоліків у діяльності позивача (а.с. 14-82). Крім того, у розділі 2 Підсумкової частини Звіту про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності КЕВ м. Вінниці надано рекомендації (пропозиції) щодо усунення виявлених порушень та недопущення їх у майбутньому в строк до 22.04.2015 року, зокрема запропоновано:

- відновити по бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість в розмірі 252 114,00 грн. та організувати претензійно-позовну роботу щодо встановлення винних осіб, яку допустили порушення бюджетного законодавства, термінів позовної давності (в тому числі термінів пред'явлення кредиторських вимог) (пункт 3 рекомендацій);

- прийняти рішення (організувати претензійно-позовну роботу) щодо встановлення винних посадових осіб у взятті не бюджетних зобов'язань для відшкодування збитків у розмірі 175 320,44 грн. (пункт 4 рекомендацій);

- привести відносини з громадською організацією УНСО у відповідність до вимог чинного законодавства (оренда, договори на відшкодування комунальних послуг тощо) (пункт 5 рекомендацій);

- провести обстеження металевих споруд (площею 154 м2 і 187 м2), що перебувають на базі КЕВ м. Вінниця (вул. Чехова, 8), розцінити їх вартість та облікувати відповідно до законодавства (пункт 6 рекомендацій);

- облікувати дебіторську заборгованість перед ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 64 983,60 грн. З метою уникнення ризиків неефективного використання ресурсів, із завершенням опалювального сезону 2014-2015 років організувати виконання умов договорів укладених з ФОП ОСОБА_7 щодо доставки на паливний склад КЕВ м. Вінниця залишку дров паливних в кількості 85,8 м2 (м'якої породи) на суму 16 658,95 грн. та 235,73 м3 (твердої породи) на суму 48 324,65 грн., а всього на загальну суму 64 983,60 грн. (пункт 8 рекомендацій);

- облікувати заборгованість зі сплати неустойки за несвоєчасне повернення СПД ОСОБА_6 переданого йому в оренду майна в сумі 51 358, 66 грн. (пункт 18 рекомендацій).

Позивач з вищевказаними рекомендаціями (пропозиціями) не погоджується та вважає їх безпідставними, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами про їх скасування, а також про визнання незаконними дій відповідача щодо надання висновку у тексті звіту про нецільове використання коштів в сумі 31 250,10 грн. на закупівлю комплектуючих частин для комп'ютера.

Вирішуючи дану адміністративну справу суд зазначає, що в силу положень ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 року № 1001 затверджено Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі Порядок).

Зі змісту Порядку вбачається, що основним завданням підрозділів внутрішнього аудиту є проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо діяльності підконтрольних органів (установ).

Відповідно до п. 3 Порядку у центральному органі виконавчої влади для проведення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ структурний підрозділ внутрішнього аудиту.

Судом встановлено, що в структурі Міністерства оборони України діє Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю, яке є бюджетною установою і належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Як установлено пунктом 7.3 Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 753 від 14.11.2012 року "Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту та затвердження", аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації щодо діяльності підконтрольного суб'єкта залежно від характеру виявлених проблем.

Також наказом Міністерства фінансів України № 1247 від 04.10.2011 року затверджено Стандарти внутрішнього аудиту, відповідно до п. 6.6. глави 6 яких офіційним документом, складеним за результатами внутрішнього аудиту, є аудиторський звіт документ, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Згідно з п. 6.17 Стандартів рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит. Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні бути спрямованими на усунення усіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності установи. Рекомендації повинні базуватись на аудиторських висновках, бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування.

Змістовний правовий аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що у Звіті № 234/3/15а від 06.02.2015 року про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності КЕВ м. Вінниця за період з 01.06.2013 року по 01.02.2015 року зафіксоване лише можливе правопорушення.

Водночас сам по собі аудиторський звіт не є обов'язковим для виконання рішенням суб'єкта владних повноважень, не створює, не змінює, не припиняє будь-яких правовідносин. Так само і висновки та рекомендації такого звіту, які є його частиною, слугують для визначення якості роботи підконтрольної установи, мають рекомендаційний та консультативний характер, а тому не створюють жодних правових наслідків для позивача.

Натомість рішенням суб'єкта владних повноважень є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити, породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Натомість рекомендаціям Управління, викладеним в Аудиторському звіті № 234/3/15А від 21.03.2015 року, не властиві вищевказані умови відповідності рішенню суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, оскаржувані у цій справі рекомендації відповідача не можуть вважатись рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень статті 17 КАС України, оскільки не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, діяльність якого перевірялася.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування пунктів 3-6, 8, 18 рекомендацій Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, викладених в Аудиторському звіті № 234/3/15А від 21.03.2015 року, не можуть бути задоволені.

Наведений висновок підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2015 року у справі № К/800/60250/14.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання незаконними дій Управління, які полягають у наданні висновку щодо нецільового використання коштів в сумі 31 250,10 грн. на закупівлю комплектуючих частин для комп'ютера, оскільки такі дії безпосередньо не породжують правових наслідків і не мають обов'язкового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи спір суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачами спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушених прав позивачів. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачами способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачам не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович