Постановление суда № 49609477, 02.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенка В.В.,

суддів: Кривенди О.В.,

Прокопенка О.Б.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» до ДПІ про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційний адміністративний суду від 2 червня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував спірне рішення ДПІ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 червня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ДПІ 31 серпня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року з підстави передбаченої частиною першою пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам встановленим статтею 239-1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2014 року (справа № К/9991/77588/11) яка, на думку заявника підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 19 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 755-IV).

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні наведеної норм права та у постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-4а14) дійшов такого правового висновку, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА від 22 грудня 2010 року № 979 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734; далі - Порядок) та Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 17 травня 2010 року № 336 (далі - Положення) заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

У справі, яка розглядається, суди зазначили, що доказів вчинення ДПІ дій, передбачених Положенням та Порядком, які повинні передувати направленню державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не надано.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне охоронне агентство «СТАФ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. КривенкоСудді: О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко