№ 49572247, 26.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 486/2175/14-п 26.01.2015 26.01.2015 26.01.2015

Номер провадження: 33/784/16/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/16/15р. Головуючий 1-ї інстанції Бобровський І.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015р. м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Дзюба Ф.С., за участі секретаря Білика Є.І. та особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляцію ОСОБА_3 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.12.2014р., якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області,, який не працює та проживає в м. Южноукраїнськ Миколаївської області

визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи та постанови судді, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 12.11.2014р., близько 15.20 години, він керував автомобілем марки «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_1 на 8-му кілометрі автодороги Арбузинка-Єланець-Н.Одеса, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження медичного огляду відмовився.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову міського суду змінити, призначивши йому стягнення у виді штрафу.

Посилається на те, що під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення судом було порушено його право на захист, оскільки його повідомили про слухання справи за 20 хвили до розгляду, а не за 3 доби, як того вимагає закон.

Крім того вказує, що судом, при обранні виду стягнення не в повній мірі враховано обставини, які пом'якшують його вину, а саме наявність на утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_4, повне визнання своєї вини, а також те, що його робота пов'язана з керуванням автомобілем і позбавлення водійських прав залишить його сім'ю без засобів до існування.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в підтримку доводів апеляції, перевіривши ці доводи знаходжу апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік, суддя виходив із досліджених доказів, а саме: пояснень ОСОБА_2 та письмових доказів.

Факт скоєння адміністративного правопорушення не заперечувався ОСОБА_2 ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді.

Що стосується доводів апелянта про порушення його права на захист, так як йому несвоєчасно повідомлено про судове засідання, то вони є безпідставними, так як судове засідання із-за неявки ОСОБА_2 відкладалося на іншу дату і виносилася постанова про його привід.

Також суд не міг врахувати, пом'якшуючі обставини, так як такі дані судді правопорушником не надавались.

Не міг також суддя взяти до уваги ту обставину, що робота апелянта пов'язана з використанням транспортного засобу, так як такі дані судді не надавались і не надані такі дані під час апеляційного розгляду.

Тому, підстав для зміни постанови судді з пом'якшенням адміністративного стягнення про що просить апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11.12.2014 року, відносно ОСОБА_2, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Ф.С. Дзюба