№ 4946103, 17.09.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2009 року м. Полтава справа № 2а- 8994/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - С.О.Удовіченко

При секретарі - М.П. Ясківець

за участю представників:

позивача: Прохорова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Спецмонтажсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

13 жовтня 2008 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Спецмонтажсервіс» про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені в сумі 1941,48 грн., посилаючись на те, що згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, на яких інвалідів працює менше, ніж встановлено нормативом, зобов'язані щорічно відраховувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів грошові кошти на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів по їх соціально-трудовій реабілітації в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. На підприємстві відповідача дана чисельність складає 15 місце, тобто норматив складає 1 робоче місце. Фактично у 2007 році у відповідача інваліди не працювали. Отже, за 1 незайняте місце відповідач повинен був сплатити 1813 грн. Частиною 2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки відповідач у визначений Законом термін, а саме до 16.04.2008р., не сплатив штрафні санкції, позивачем нарахована пеня в сумі 128,48 грн.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився, ухвала та повістки направлені відповідачу на адресу: 37500, м.Лубни, вул.Робітнича, 35-б. повернулись до суду з відміткою поштового відділення про повернення в зв'язку із не поживанням відповідача за вказаною адресою. Відповідно до даних ЄДР Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою, відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав. Згідно із ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Таким чином суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма № 10-ПІ), наданому відповідачем Полтавському обласному відділенню Фонду України соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 15 осіб.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 вищезазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів .

На виконання вказаної норми відповідачем в поданому Звіті форми № 10-ПІ самостійно було обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та зазначено у кількості 1 такого робочого місця. Разом з тим, згідно цього ж Звіту, на підприємстві в 2007 році інваліди не працювали. Також відповідно до довідки Лубенського міськрайонного центру зайнятості №1297 від 28.05.2008 року відповідач не повідомляв центр зайнятості щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів. Тобто підприємством не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. У відповідності до ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 16.04.2008 р. (термін сплати встановлено ч. 4 ст. 20 вищевказаного Закону - до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 1813 грн.

В зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону було нараховано пеню у розмірі 128 грн. 48 коп.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем у повному обсязі, то відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати адміністративно господарських санкцій та пені суду не надав.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Спецмонтажсервіс»   про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства «Спецмонтажсервіс» (вул. Робітнича,33-Б, м. Лубни, Полтавської області, код 31580263) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: УДК Лубенського району, банк ГУДКУ в Полтавській області, розрахунковий рахунок 31210230700011, МФО 831019, код 34698631) адміністративно-господарські санкції в розмірі 1813 (тисяча вісімсот тринадцять) грн. 00 коп. та пеню в розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн. 48 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Постанову в повному обсязі виготовлено 21 вересня 2009 року.

Суддя С.О. Удовіченко