Постановление суда № 49447028, 02.09.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа№328/3381/15-ц

02.09.2015

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2015 року суддя Токмацького районного суду Запорізької області Гавілей М.М., розглянувши позовну заяву Фермерського господарства «ГАЛ» до ОСОБА_1, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої знищенням посівів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 господарство «ГАЛ» звернулося до Токмацького районного суду з позовом до ОСОБА_1, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої знищенням посівів.

Дану позовну заяву треба залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України.

Позивачем не надано до позовної заяви документів, які посвідчують його процесуальну правоздатність та дієздатність на час звернення до суду, зокрема копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки ГУ статистики, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.(ст. ст. 28, 29 ЦПК України, ст. ст. 91, 92 ЦК України)

Більше того, додані до позовної заяви ксерокопії документів належним чином не завірені.

Так, Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 року затверджено Національний стандарт України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003. Пунктами 1.1, 5.26, 5.27 Стандарту визначено, що при видачі копії документів, які виходять від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, робиться відмітка про засвідчення копії, яка складається зі слів: «Згідно з оригіналом, назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії».

В супереч вимогам п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Таким чином, у тексті позовної заяви позивач повинен викладати не тільки обставини на обґрунтування своїх позовних вимог, але і одночасно зазначати засоби доказування на підтвердження кожної обставини чи про наявність підстав для звільнення від доказування.

В роз'ясненнях, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» N 2 від 12.06.2009 року зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як вбачається з поданого позову, позивачем не зазначено докази на підтвердження викладених обставин щодо вартості пошкоджених посівів соняшника, обчисленої за ринковими цінами виходячи із його середньої врожайності у господарствах Токмацького району; ціни соняшника за 1 тонну в розмірі 6000 грн.

У відповідності п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 р. № 7, розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних, бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, або до повернення самовільно зайнятої ділянки.

Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Більше того, позивач в позові вказує про пошкодження посівів соняшника на частинах земельних ділянках, що знаходяться в його користуванні, без конкретизації на яких саме земельних ділянках виявлено пошкодження. Також на підтвердження свого права оренди земельними ділянками гр. ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем надано договори оренди землі без зазначення дати їх укладення, відмітки про їх реєстрацію в Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті по земельних ресурсах України, не надано невідємних частин договорів оренди землі відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Крім того, позивач ОСОБА_5 господарство «ГАЛ» просить стягнути з громадянина ОСОБА_1 на його користь 1000 грн. моральної шкоди, завданої пошкодженням посівів, при цьому зазнаючи в позові про заподіяння моральної шкоди голові фермерського господарства, яка полягає у душевних стражданнях, емоційному стресі, перенесеному внаслідок пошкодження посівів. Але, такий спосіб захисту порушеного права суперечить вимогам ЦК України, адже позивачем по справі є фермерське господарство, а не ОСОБА_6 Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у звязку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. (п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року). Позивач не вказує, якою нормою права передбачено визначений ним у позові спосіб захисту.

А тому, суд вважає доцільним запропонувати позивачу чітко визначитися із способом захисту, як на його думку, порушеного права, який він буде здійснювати в цьому процесі.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фермерського господарства «ГАЛ» до ОСОБА_1, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої знищенням посівів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати чотирьох днів з дня отримання позивачем ухвали.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ з оригіналом згідно

Суддя Токмацького районного суду

Запорізької області ОСОБА_7