Постановление суда № 49432306, 20.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

Дата принятия
20.08.2015
Номер дела
826/18170/13-а
Номер документа
49432306
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року м. Київ К/800/8002/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінофестиваль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014

у справі 826/18170/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінофестиваль»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінофестиваль» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головногоуправління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінофестиваль» з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Альтаріон» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 27.06.2013 № 204/22.8-15/37080689.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 156 875,00 грн., та п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 135 300,00 грн.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0001972280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135 301,00 грн.; та № 0001962280, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156 876,00 грн.

Приймаючи спірні рішення фіскальний орган виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Альтаріон» в період, що перевірявся, не мали реального характеру, первинні документи, видані на їх виконання, не відповідають встановленим вимогам, виходячи з цього, прийшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є правомірним.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно із п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України, встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Суди попередніх інстанцій встановили, що надані первинні документи не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій, оскільки, позивачем не надано с доказів, які б підтверджували право власності на відповідну друковану продукцію, зокрема свідоцтва про набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, доказів розроблення та затвердження оригінал-макетів друкованої продукції, надання вихідних матеріалів (даних) на її розроблення та/або доказів укладання договорів щодо авторського права на розроблену продукцію чи інших доказів, які б свідчили про право власності, розроблення та використання рекламної продукції, у відповідності до умов укладених договорів та згідно положень чинного законодавства.

Також судами встановлекно, що оплата послуг, згідно наданих позивачем банківських виписок, не відповідає сумам платіжних доручень, виписаних на виконання укладених договорів.

Крім цього колегія суддів бере до уваги, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2012 р. у справі № 1-610/12, що набрав законної сили, ОСОБА_3 (засновника та директора ТОВ «Альтаріон») визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3, будучи єдиним засновником ТОВ «Альтаріон» господарською діяльністю не займався.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінофестиваль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі 826/18170/13-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кінофестиваль» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі 826/18170/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович М.В. Сірош

Часті запитання

Який тип судового документу № 49432306 ?

Документ № 49432306 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 49432306 ?

Дата ухвалення - 20.08.2015

Яка форма судочинства по судовому документу № 49432306 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 49432306, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

Судебное решение № 49432306, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) было принято 20.08.2015. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.

Судебное решение № 49432306 относится к делу № 826/18170/13-а

то решение относится к делу № 826/18170/13-а. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 49432300
Следующий документ : 49432310