Постановление суда № 49388974, 19.08.2015, Старобільський районний суд Луганської області

19.08.2015

Справа №431/3600/15-ц

Провадження №2-з/431/23/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Суддя Старобільського районного суду Луганської області Колядов В.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2М де б воно не знаходилось, у межах ціни позову 22000 гривень. В своїй заяві посилається на те, що ним подано позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2М на його користь суму 22000грн., невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може спричинити ускладнення при виконанні рішення суду або зробити його неможливим.

У відповідності до вимог ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжитя заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у звязку з чим заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача підлягає задоволенню в межах суми позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, ч. ч. 1,3 ст. 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, м Старобільськ Луганської області, де б воно не знаходилось, у межах ціни позову 22000 гривень.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити ВДВС Старобільського районного управління юстиції для виконання, сторонам для відома.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Ю.Колядов