Решение № 49339840, 18.08.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 925/1118/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул.Севастопольська, 58),

до відповідача: Приватного підприємства «МАЖАР-2»

(54000, м.Миколаїв, вул.Радянська, буд.13, кв. 2)

про: стягнення1890,00 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1890,00 грн. за договором №4 від 03.08.2009 про надання права тимчасового користування місцем на розміщення зовнішньої реклами у м.Сміла.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №4 від 03.08.2009, відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Ухвала господарського суду від 13.07.2015 про порушення провадження у справі та дату розгляду справи, направлена на адресу відповідача: м.Миколаїв, вул.Радянська, буд.13, кв.2, повернута поштовою установою до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18.08.2015 місцезнаходженням відповідача є м.Миколаїв, вул.Радянська, буд.13, кв.2. Тобто, ухвала суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

06.08.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі; позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

03.08.2009 між сторонами було укладено Договір №4 про надання права тимчасового користування місцем на розміщення зовнішньої реклами у м.Сміла (надалі - Договір №4) (а.с.10-12), згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу право тимчасового користування місцем розташування зовнішньої реклами, за адресою м.Сміла, вул.Леніна, 84, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використовувати це місце за цільовим призначенням - для розміщення зовнішньої реклами і здійснювати плату згідно умов договору.

За умовами п.п.3.1, 3.2 Договору №4 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і дії один рік. У разі, якщо жодна із сторін не заперечує проти продовження дії даного договору, за 5 до закінчення терміну його дії, то цей договір вважається укладеним на той самий термін та на тих самих умовах.

Позивач у позовній заяві зазначає, що укладений ним з ПП «Мажар-2» Договір №4 припинив свою дію з 02.03.2012 у зв'язку з переданням металевої конструкції рекламного щита типу «біл-борд» за адресою м.Сміла, вул.Леніна у власність ТОВ «АО-Сервіс», в підтвердження чого суду наданий договір купівлі-продажу №12/03-12 від 01.03.2012, акт приймання-передачі майна від 01.03.2012 та договір №1 від 02.03.2012 про надання права тимчасового користування місцем на розміщення зовнішньої реклами у м.Сміла (по вул.Леніна, 84) ТОВ «АО-Сервіс» (а.с.16-20).

Згідно п.п.5.1, 5.3 Договору №4 плата за право тимчасового користування місцем розміщення зовнішньої реклами, що затверджена сторонами в адресній програмі, приведена у додатку до Договору (а.с.12 зворотній бік) та встановлюється у розмірі 270,0 грн. на місяць. Платжі здійснюються користувачем безготівково щомісяця. До 1-го числа наступного місяця на рахунок управління ЖКГ або на підставі рахунку протягом 5-ти банківських днів від дати його отримання.

Відповідно до п.6.1 Договору №4, враховуючи розміщення користувачем рекламного носія до моменту підписання договору, користувач відшкодовує управлінню ЖКГ плату за розміщення зовнішньої реклами до моменту укладання договору за червень та липень 2009 року включно у сумі 540,0 грн.

Згідно розрахунку позивача, за період з червня 2009 року по лютий 2012 року відповідач мав сплатити позивачу 8910,0 грн., з яких:

- за червень, липень 2009 року - 540,0 грн. (п.6.1 Договору №4);

- за серпень-грудень 2009 року - 1350,0 грн. (270,0 грн. х 5 міс.);

- за 2010, 2011 роки - 6480,0 грн. (270,0 грн. х 24 міс.);

- за січень, лютий 2012 року - 540,0 грн. (270,0 грн. х 2 міс.).

Як зазначає позивач, відповідач оплату послуг здійснив частково в сумі 7020,0 грн., в підтвердження чого суду надані платіжне доручення №7767 від 08.09.2009 та реєстр платежів по Договору №4 (а.с.21, 22).

Відповідачем вказані обставини не заперечені та не спростовані.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією №459 про сплату залишку боргу у сумі 1890,0 грн., яка була залишена відповідачем без розгляду та задоволення (а.с.23).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості та не спростовані обставини, покладені позивачем в обґрунтування своїх вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МАЖАР-2», 54000, м.Миколаїв, вул.Радянська, буд.13, кв. 2 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 21354334) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради (20700, Черкаська обл., м.Сміла, вул.Севастопольська, 58 (р/р 35423108036870 в Смілянському УДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 25673697) 1890,0 грн.. основного боргу та 1827,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 25 серпня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва