№ 4922539, 24.07.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2396/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» липня 2008 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Гром Л. М.

при секретарі - Закупрі П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у сумі 149, 57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідача незаконно отримане матеріальне забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у сумі 149, 57 грн., мотивуючи тим, що відповідач пройшла навчання за направленням державної служи зайнятості, але без поважних причин відмовилась від працевлаштування за одержаною професією.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та наполягала на тому, що фактично вона змушена була піти навчатися, оскільки інших пропозицій не було, але не згодна з позовними вимогами, так як центру зайнятості було відомо її небажання працювати у сфері торгівлі. ОСОБА_1 не заперечувала, що угоду про навчання та наслідки відмови працювати за набутою професією їй були відомі та у наданих документах її підпис.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку, як безробітна в Чернігівському міському центрі зайнятості з 08.12.2006 року по 29.04.2008 року.

Наказом від 15.12.2006 року № НТ 061215 та на підставі її особистої

2

заяви ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю згідно статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» та на підставі її особистої заяви від 26.03.2007 р. (копія якої міститься в матеріалах справи) ОСОБА_1 пройшла навчання (підвищення кваліфікації) за курсом «новітні технології в електронних контрольно-касових апаратах» у Чернігівському кооперативному технікумі по договору № 509-07-0309 від 27.03.2007 року.

Після закінчення навчання 18.05.2007 року ОСОБА_1 була направлена на працевлаштування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на посаду продавця непродовольчих товарів. Проте, згідно корінця направлення на працевлаштування № 25030701160070006 від 18.05.2007 року відповідачка без поважних причин відмовилась від працевлаштування за одержаною професією.

Згідно п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виявлення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 28 «Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 308, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин, або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Відповідно до п. 3.1.2 договору № 25030701160070006 від 18.05.2007 року (який підписаний відповідачем а. с. 6) передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Згідно розрахунку позивача сума витраченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг ОСОБА_1 складає 149, 57 грн., в тому числі: вартість професійного навчання - 103, 89 грн., матеріальна допомога в період навчання - 45, 68 грн.

Чернігівський міський центр зайнятості звертався до відповідача з пропозицією добровільно повернути зазначені кошти (лист -претензія на суму 149, 57 грн. від 21.05.2008р. № 2375, а. с. 12), але до цього часу кошти не

3

повернуті.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган - Чернігівський міський центр зайнятості, р/р 37171300901002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21395273) з ОСОБА_1 незаконно отримане матеріальне забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у сумі 149, 57 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.